chrome firefox opera safari iexplorer

У Кам'янці-Подільському археологи розкопали вежу, яка перебувала під землею близько 200 років

05 липня 2016 о 16:21

Унікальну фортифікаційну пам’ятку виявила група археологів із ДП «НДЦ «Охоронна археологічна служба України», проводячи у Кам’янці-Подільському, на вулиці Францисканській, 10 розкопки упродовж червня.

Про це повідомляє «Україна молода» з посиланням на сайт Кам'янець-Подільської міської ради.

Двоповерхову вежу група кам'янецьких археологів під керівництвом кандидата історичних наук Павла Нечитайла розкопала в районі оборонних укріплень мурів західного фасаду Старого міста.

Дослідники виявили, що вежа має квадратну форму. Свого часу оборонці міста над Смотричем вели вогонь по ворогу із цієї вежі також під час облоги Кам’янця-Подільського військами турецького султана Магомета ІVвлітку 1672 року. Тоді переважаючим силам загарбників вдалося здобути місто.

На думку дослідників, той факт, що виявлена ними вежа є «учасником турецької облоги», засвдчує її зображення на одному із найстаріших історичних планів міста Кіпріяна Томашевича саме 1672 року.

umoloda.kiev.ua

 umoloda.kiev.ua

За словами керівника групи археологів Павла Нечитайла, пізніше тут була встановлена гарматна майстерня — людвисарня. Про це відомо з історичних джерел, однак поки що цьому немає вагомих археологічних підтверджень. Під час будівництва міського бульвару у 1830-х роках вежа була повністю засипана.

«Відкопана вежа – нова для Старого міста. Зараз її може оглянути будь-хто. Однак дуже хочеться сподіватись, що незабаром вона стане ще одним музейним об'єктом», — каже Павло Нечитайло.

umoloda.kiev.ua

 umoloda.kiev.ua

Також під завалами дослідники знайшли два мідні казанки періоду турецької окупації Кам’янця, аналоги яких є лише у Будапештському музеї.

Роботу над розкопами археологи продовжуватимуть ще як мінімум два тижні.

28 травня

Інші дати
Народився Максиміліан Волошин (Кирієнко-Волошин)
(1877, м. Київ – 1932), російський поет і художник українського походження, перекладач. Представник символізму і акмеїзму, в поезії та малярстві відобразив історію та природу Криму.
Припаду я к острым щебням, к серым срывам размытых гор, Причащусь я горькой соли задыхающейся волны, Обовью я чобром, мятой и полынью седой чело. Здравствуй, ты, в весне распятый, мой торжественный Коктебель! (Максиміліан Волошин).
Розгорнути

Новини Дивитися всі