chrome firefox opera safari iexplorer

Впала одна з веж Старої фортеці в Кам'янці-Подільському. Фото

02 серпня 2011 о 12:31

Вчора близько 16:00 частково зруйнувалася Нова (Велика) вежа — частина оборонного комплексу замку в Кам'янці-Подільському, кутова башта, найбільша у Старій фортеці.

Про це «Історичній Правді» повідомили у адміністрації Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.

Зараз усе керівництво музею перебуває на місці події.

«Місце архітектурної трагедії загороджене і охороняється, — написала у своєму блозі автор сайту „Замки та храми України“ Ірина Пустиннікова. — Не так від мародерів, як від гріха подалі — стежками біля західного боку фортеці спускаються додому на Карвасари чи Підзамче жителі навколишніх кварталів приватної забудови».

Фото: kamienczanka.livejournal.com

 

Вже відбулася екстрена нарада мера, директора фортеці та інших чиновників.

«Башта була реставрована наприкінці 1990-х років, кілька років тому її теж латали-добудовували, — пише краєзнавець. — Кількаденних дощів башта не витримала. Та й вся фортеця виглядає дуже мокрою. В нас не Іспанія, в нас інший клімат, пам'яткам він не подобається».

Як повідомляє «Інтерфакс», зараз у міськвиконкомі Кам'янця створено комісію, яка розглядатиме питання відновлення і реконструкції цієї вежі.

Нова (Велика) була найзахіднішою частиною Старого замку. Праворуч видно залишки земляних укріплень Нового замку

Нова (Велика) вежа є найбільшою баштою Кам'янецької фортеці. Була добудована до зовнішнього боку замку в 1544 році, за останніми на той час правилами оборонного мистецтва Йовом Претферсом.

Бойова функція Нової — захист основного спостережного пункту фортеці (Денної башти, до якої вона й була прибудована) і прикриття зовнішніх стін Старого замку з найменш захищеного західного боку. Під час бойових дій на вежу піднімали гармати, які обстрілювали підходи до фортеці.

25 серпня 1672 після підриву внаслідок бойових дій між польським гарнізоном Кам'янця і союзним турецько-козацьким військом башта була сильно пошкоджена, а залога замку здалася.

Розміщена майже повністю за межами Старого замку, Нова (Велика) прикривала найвразливішу, протилежну від міста сторону фортеці (фортеця, власне, й захищала міст-вхід у Кам'янець).

Нова (Велика) вежа з пташиного польоту. Більше фото замків України з висоти дивіться в розділі «Артефакти»

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути