chrome firefox opera safari iexplorer

Впала одна з веж Старої фортеці в Кам'янці-Подільському. Фото

02 серпня 2011 о 12:31

Вчора близько 16:00 частково зруйнувалася Нова (Велика) вежа — частина оборонного комплексу замку в Кам'янці-Подільському, кутова башта, найбільша у Старій фортеці.

Про це «Історичній Правді» повідомили у адміністрації Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.

Зараз усе керівництво музею перебуває на місці події.

«Місце архітектурної трагедії загороджене і охороняється, — написала у своєму блозі автор сайту „Замки та храми України“ Ірина Пустиннікова. — Не так від мародерів, як від гріха подалі — стежками біля західного боку фортеці спускаються додому на Карвасари чи Підзамче жителі навколишніх кварталів приватної забудови».

Фото: kamienczanka.livejournal.com

 

Вже відбулася екстрена нарада мера, директора фортеці та інших чиновників.

«Башта була реставрована наприкінці 1990-х років, кілька років тому її теж латали-добудовували, — пише краєзнавець. — Кількаденних дощів башта не витримала. Та й вся фортеця виглядає дуже мокрою. В нас не Іспанія, в нас інший клімат, пам'яткам він не подобається».

Як повідомляє «Інтерфакс», зараз у міськвиконкомі Кам'янця створено комісію, яка розглядатиме питання відновлення і реконструкції цієї вежі.

Нова (Велика) була найзахіднішою частиною Старого замку. Праворуч видно залишки земляних укріплень Нового замку

Нова (Велика) вежа є найбільшою баштою Кам'янецької фортеці. Була добудована до зовнішнього боку замку в 1544 році, за останніми на той час правилами оборонного мистецтва Йовом Претферсом.

Бойова функція Нової — захист основного спостережного пункту фортеці (Денної башти, до якої вона й була прибудована) і прикриття зовнішніх стін Старого замку з найменш захищеного західного боку. Під час бойових дій на вежу піднімали гармати, які обстрілювали підходи до фортеці.

25 серпня 1672 після підриву внаслідок бойових дій між польським гарнізоном Кам'янця і союзним турецько-козацьким військом башта була сильно пошкоджена, а залога замку здалася.

Розміщена майже повністю за межами Старого замку, Нова (Велика) прикривала найвразливішу, протилежну від міста сторону фортеці (фортеця, власне, й захищала міст-вхід у Кам'янець).

Нова (Велика) вежа з пташиного польоту. Більше фото замків України з висоти дивіться в розділі «Артефакти»

21 травня

Інші дати
Мирон Зарицький
1889 – український математик, професор Львівського державного університету, дійсний член Наукового Товариства ім. Т. Шевченка (з 1927 р.), фундатор української математичної культури.
Розгорнути
Георгій Де-Метц
1861 –  український фізик і методист, авторитет у галузі радіоактивності, укладач першого в Україні курсу методики викладання фізики в школах.
Розгорнути
 Роман Сельський
1903 – український живописець, педагог. Роботи: «Двері», «Палуба корабля», «Натюрморт із книжкою», «Корабль Ванда» та ін.
Розгорнути
Народився Микола Пильчиков
(1857, м.Полтава – 1908) – український вчений-фізик, експериментатор, винахідник. Одним із перших розпочав вивчення радіоактивності, рентгенографії та радіоуправління, конструктор диференційного ареометра, термостата, сейсмографа.
На долині туман, На долині туман упав. Мак червоний в росі, Мак червоний в росі скупав. По стежині дівча, По стежині дівча ішло. Тепле літо в очах, Тепле літо в очах цвіло. (Василь Діденко)
Розгорнути

Новини Дивитися всі