chrome firefox opera safari iexplorer

24 листопада за давньоукраїнським звичаєм відзначали день Долі

24 листопада 2020 о 07:52

Божество Долі (Стріча) супроводжує кожну людину від першого до останнього її подиху.  Коли людина з’являється на цей світ, Доля починає прясти її нитку. Скільки вона пряде, стільки й триває людське життя. Тому Доля ще називається Пряхою, а звідси й вислови  «міцна нитка життя», «нитка життя обірвалася». Неодмінними атрибутами Долі є прядка та веретено.

Доля знає (відає, або має Віду)  стосовно всього, що було, є й буде з кожною й кожним із нас.  Вона  скеровує людську душу  до тих знань,  які потрібні саме цій душі, та  відповідає за вибір життєвої дороги людиною. Оскільки, за цим дохристиянським  віруванням, людина повертається на Землю не раз, Доля може  зробити її душу досконалішою з наступною, як зараз би сказали, реінкарнацією в душах онуків та правнуків.  Крім того, Доля може покращити і майбутнє  людини, яка живе зараз.

Доля вважається жіночим божеством, і в її день жінкам та дівчатам не слід поратися у хаті, а особливо – замітати, виносити сміття, прати, бо можна разом зі сміттям чи водою винести (вилити) й власну Долю.

Напередодні свята і вранці наступного дня дівчата ворожили на долю, найперше – на заміжжя. Скажімо, у воду ставилися вишневі гілочки, неодмінно зламані у сусідському, а не власному саду. Якщо на гілочках з’являлися квіти до Коляди (24-25 грудня), дівчина мала вийти заміж.

Ще треба було заліта зірвати листя із різних дерев – окремий на кожного парубка, на якого ворожилось, а яблуневий не загадувати ні на кого. В ніч перед Долею листочки клалися під голову, читалося моління, аби Доля змилувалася, а раненько найменший у сім’ї  хлопчик витягав одного листочка. За хлопця, на якого листок загаданий, випадало вийти заміж. Коли ж листок був яблуневий – на дальше дівування.

Щойно  сутеніло, дівчата бігли на вулицю. Першого стрічного (бо Стріча) питали, як зватимуть судженого, і стрічний мав  швидко, не розмислюючи, назвати  чоловіче ім’я – котре назвав, так і зватимуть. Під стайнею дослухалися голосів тварин — яка  «заговорить» першою, а тоді вгадували вдачу майбутнього чоловіка. Підслуховували під сусідськими вікнами, щоб за уривками розмови «вибудувати» майбутнє.

А до сходу Сонця слід було пильненько вдивитись у своє відображення в криничній воді. Якщо гладеньке – заміжжя буде щасливим, і навпаки.

Варто згадати, що Доля має нерозлучну  «сестру» — Недолю, яка мандрує світом разом із Нещастями, Злиднями, Хворощами, що їх насилає на людину, коли та не дотримується праведних законів людського життя – Праві.

olena_bondarenkoОлена Бондаренко, літераторка, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

Розділи: Традиції

17 грудня

Інші дати
День пам’яті Великомучениці Варвари
Свята Варвара - християнська свята, великомучениця. 306 року в юному віці у м. Іліополі (Мала Азія) постраждала за сповідання віри Христової — за присудом місцевої влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор. Відразу після її мученицької кончини діва Варвара стала вшановуватися християнами, як свята великомучениця. Святість діви Варвари засвідчувалася також багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці. З 1960 р. мощі святої великомучениці Варвари перебувають у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.
Розгорнути
День працівника державної виконавчої служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи значення органів державної виконавчої служби у забезпеченні виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб, на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України і громадськості…» згідно Указу Президента України «Про День працівника державної виконавчої служби» від 22 липня 2009 р. № 569/2009.
Розгорнути
Народився Данило Щербаківський
(1877, с.Шпичинці, Житомирська область – 1927) – етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч. Автор понад 40 друкованих наукових досліджень та десятки рукописів («Козак Мамай», «Українські дерев»яні церкви», «Символіка в українському мистецтві», Український килим» та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Новаченко
(1898, м.Буринь, Сумська область – 1966) - український ортопед-травматолог. Праці присвячено питанням лікування переломів кісток, протезування тощо. Широко відомі відновні операції на опорно-руховому апараті за Новаченком, кісткова пластика.
Розгорнути
Народився Юрій Шерех (Шевельов)
(1908, м. Харків - 2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Автор фундаментальних наукових праць "Предісторія слов'янської мови: історична фонологія загально-слов'янської мови", "Історична фонологія української мови" та ін.
Розгорнути

Новини Дивитися всі