chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні – День Матері: вітаємо найрідніших у світі!

14 травня 2017 о 08:07
podrobnosti.ua

Найрідніша, найдобріша, найдорожча, найніжніша, найкраща, найлагідніша, найсправедливіша, найщиріша, найвідвертіша, найчуйніша, наймиліша, найласкавіша… можна довго-довго продовжувати цей ряд означень, які у своїй меншій кількості не передадуть усіх тих почуттів, що ми відчуваємо до МАТЕРІ.

Вона для будь-якої дитини – це Всесвіт. Вона вкладає у неї усю себе, не шкодуючи нічого. Вона творить людину, закладаючи основоположні істини, які проносиш крізь все життя. Материнська любов справді унікальна, всеохоплююча, цілюща.

Тож у цей день – День Матері — нехай усі матусі світу отримують найщиріші слова вдячності, любові, підтримки, поваги та пошани! Бо вони того варті!!! 

Про матір і материнську любов складено безліч пісень, віршів та інших творів. Усі вони відрізняються своєю проникливістю та вдячністю. І сьогодні хочеться згадати деякі з них.

«Мати... Найдорожча для кожного з нас людина на землі. Любов до неї святинею входить в серце. Мати не тільки дає життя, ночей недосипає, щоб росло дитя здоровим, життєрадісним і щасливим. Вона — той найживучіший корінь, що передає людині мудрість, духовне багатство народу, його самосвідомість... Кращі ідеали і традиції передає дитині мати. Світла любов до неї — той чистий струмочок, що живить вічну ріку життя… Повага, любов і глибока шана до матері — без цієї святині в серці не можна уявити собі морально чистої, духовно багатої людини… Умій відчувати серце матері, умій бачити в її очах мир і спокій, тривогу і неспокій, збентеження і смуток. Якщо ти в дитинстві не навчився бачити в материних очах її душу, ти на все життя залишишся моральним невігласом» (Василь Сухомлинський)

«Лиш мати – вміє жити, аби світитися , немов зоря» (Василь Стус).

«Найпрекрасніша мати щаслива, найсолодші кохані вуста, найчистіша душа незрадлива, найскладніша людина проста» (Василь Симоненко).

Луків Микола :: МАТЕРІ

За  все,  що  маю,  дякую  тобі,
За  все,  що  маю  і  що  буду  мати…
Ночами  сняться  зорі  голубі
І  вишні  білі  на  причілку  хати.

Немов  пилину,  світ  мене  крутив,
Ловив  я  мрію  і  мету  високу.
Пробач  мені,  що  тяжко  завинив,  –
Лишив  тебе  на  старість  одиноку.

Та  й  що  я  знав,  коли  із  дому  йшов,
Хіба  я  міг  в  ту  пору  зрозуміти,
Яка  святиня  –  мамина  любов,
Яка  то  мука  –  як  лишають  діти.

Аж  отепер,  як  став  я  батьком  сам
І  час  прийшов  стрічать  і  проводжати,
Я  знаю  ціну  тим  святим  сльозам,
Які  тобі  судилося  спізнати.

Тому  і  сняться  зорі  голубі
І  вишні  білі  на  причілку  хати.
Тому  спішу  подякувать  тобі
За  все,  що  маю  і  що  буду  мати.

Сом Микола :: МАТИ

Породила  синів,  своїх  буйних  синів,
Спорядила  нас,  юних,  в  дорогу.
Посадила  тоді  ж  трьох  малих  ясенів,
Як  надію  свою  і  тривогу.
І  боялась  вона,  як  зростуть  ясени,
Як  піднімуться  високо  вгору,
Полетять  і  вони  із  якоїсь  весни
У  широкі  й  далекі  простори.
Ой,  сини-ясени...

Від  полководця  до  солдата,
Від  сіяча  до  космонавта  —
Усі  ми  діти...  Друже  й  брате,
Щоб  ти  ніде  не  забував  те.
Нехай  живе,  іде  між  люди
Лиш  культ  святого  материнства,
Тоді  і  в  світі  менше  буде
Біди,  наруги  і  злочинства.
Тоді  нам  легше  буде  жити,
Здіймать  під  сонцем  дужі  крила.
Усі  ми  діти,  всі  ми  діти,
Усіх  нас  мати  породила.

Мати  у  радості  плаче,
В  полі  стихає  гроза,
Чиста,  як  слово  дитяче,
Падає  в  землю  сльоза.
Мати  у  гореньку  плаче,
В  полі  надходить  гроза.
Громом,  важким  і  гарячим,
Б'є  в  моє  серце  сльоза.

Симоненко Василь :: Вклонися їй

Коли малим ти вперше став
на ноги —
Яка ж то радість матері
була!
Від тихої колиски до порога
Вона тебе за руку провела.
Вона прибігла стомлена
з роботи,
І, може, сон їй очі замикав,
А дома — новий клопіт і турботи,
І довга низка непочатих справ.
І ти не знав, що терпли в неї руки,
Коли вона сідала до стола
І, затаївши біль в душі і муку,
Із батьком річ проникливу вела.
Вона писала: «Добре нам живеться,
Ти ж про одне, про перемогу дбай.
Уже синок наш бігає й сміється...
Скоріше окупантів добивай».
Вона усе тоді робити вміла,
Вона усе тоді робить могла,
Вона усім нам щедро уділила
І ласки, і сердечного тепла,
Їй не шкодуй синівської любові,
Її мозолі й зморшки —
все шануй,
Вклонися їй, скажи привітне слово
І руки працьовиті поцілуй.
Навчись її всім серцем поважати
І берегти від злоби і наруг:
Радянська жінка — трудівниця, мати, —
Вона твій перший і надійний друг.
Їй по плечу, здається, світ підняти,
Їй справи по плечу — великі і малі,
Бо це ж вона, вона народу мати,
А значить —
Мати правди на землі.

Симоненко Василь :: ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА

П. Майборода, А. Малишко «ПІСНЯ ПРО РУШНИК»

«Рідна країна»

Розділи: Суспільство

18 листопада

Інші дати
Народився Кость Левицький
(1859, м.Тисмениця, Івано-Франківська область - 1941) - український державний діяч, адвокат, публіцист. Один з найвизначніших політичних діячів Галичини кінця 19 століття – першої половини 20 ст., керівник уряду ЗУНР (1918). Автор історичних праць «Історія політичної думки галицьких українців 1848-1914», «Історія визвольних змагань галицьких українців в часи світової війни 1914—1918 рр.», «Великий зрив».
“Ми свідомі цього обов’язку, який прийняли серед граду куль і незвичайно важливих обставин. Вступаючи в уряд, уважаємо за відповідне зазначити, що стоїмо на демократичнім принципі. Ми вийшли з народу і для народу буде присвячена наша праця” (Кость Левицький)
Розгорнути
Народився Павло Сохань
(18 листопада 1926, Новоіванівка, Сумщина – 14 червня 2013, Київ) — український історик-славіст, джерелознавець, археограф, член-кореспондент Національної академії наук України (1985), заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1980). Автор понад 400 праць у галузі всесвітньої історії, археографії та джерелознавства. Головний редактор «Українського археографічного щорічника» та «Наукових записок Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України», член редколегій низки вітчизняних наукових періодичних видань та наукової ради «Українського історичного журналу».
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі