Всього не можна охопити навіть думкою.
Феофан Прокопович
З 18 по 22 червня у дохристиянські часи відзначали Сонцескрес – літнє сонцестояння, що у християнські часи стало називатися Купальськими святами, найголовніший день яких – Івана Купала – ми святкуємо з 6-го на 7-ме липня.
Протягом купальських свят віддавна влаштовували шлюбні ритуали, гуляння біля річок, стрибання через вогонь, після чого спалювали солом’яне опудало Купайла, топили у воді деревце Марени та палаюче Колесо – символ повороту Сонця до зими. Також у цей час колись збирали цілющі трави і шукали на щастя цвіт папороті. Купальські дні вважалися щасливим часом для зачаття.
За церковним календарем 18 червня вшановують священномученика Дорофея, єпископа Тирського; перенесення мощей блаженного Ігоря, великого князя Чернігівського і Київського; блаженного Константина, митрополита Київського і всієї Руси; мучеників Маркіана, Никандра, Іперехія, Аполлона, Леоніда, Арія, Горгія, Селінія, Іринія і Памвона; преподобного Феодора, чудотворця; преподобного Анувія, пустельника Єгипетського; преподобного Дорофея, з обителі авви Серида; також згадують Ігорівську ікону Божої Матері.
У народі 18 червня говорили: «На Дорофія ранок вечора мудріше». Якщо в цей день сонце парить і тиша в повітрі, можна готуватись до грози. З Дорофія розпочинаються найкоротші ночі – «горобині».
Іменинники 18 червня:
Леонід, Ігор, Федір, Костянтин, Дорофей, Анастасія, Василина, Віктор, Галина.
18 червня народились:
1681 – Феофан Прокопович – українського теолог, письменник, вчений, ректор Київської академії (1710–16 рр.), релігійний діяч.
1881 – Олександр Пучківський – український отоларинголог, розробник української медичної термінології. Склав перший український підручник з отоларингології, запропонував низку методів оперативного втручання при захворюваннях верхніх дихальних шляхів.
Події 18 червня:
860 – флот князів Аскольда і Діра напав на Константинополь.
1583 – зафіксоване перше страхування життя. У Лондоні Ричард Мартін застрахував життя Вільяма Гібсона на суму 383 фунти.
1637 – запорожці разом із донцями здобули турецьку фортецю Азов.
1709 – зруйновано Чортомлицьку Січ.
1754 – закладено фортецю святої Єлисавети, пізніше – Єлисаветград, тепер – Кропивницький.
1881 – відновлення «Союзу трьох імператорів». Імператори Німеччини, Австрії і Росії підписали таємну угоду, за якою члени союзу зобов’язали не надавати підтримки жодній державі при нападі на одного з членів союзу.
1917 – незважаючи на заборону військового міністра Росії Олександра Керенського, у Києві розпочав роботу 2-й Всеукраїнський Військовий з’їзд, у роботі якого взяло участь близько 2500 делегатів з усіх фронтів, флотів і флотилій, а також запасних частин. З’їзд ухвалив важливі постанови про детальний план українізації війська. Головою Українського Генерального Військового Комітету переобрано Симона Петлюру.
1934 – заарештовано Романа Шухевича у зв’язку з вбивством міністра польського уряду Пєрацького (відплата за так звану пацифікацію).
1939 – у Каневі встановлено пам’ятник на могилі Тараса Шевченка.
1964 – встановлено пам’ятник Тарасові Шевченку у Вашингтоні.
1991 – Верховна Рада УРСР видала постанову про святкування Дня незалежності України 24 серпня.
1996 – Україну прийняли до складу Конференції з роззброєння.
2000 – Львівська міська рада наклала заборону на трансляцію в громадських місцях російськомовних пісень.
Чи знаєте ви що:
Як свідчать сучасні дослідження, Київське князівство за Аскольда досягло могутності, вагомим свідченням чого став успішний похід русів на Константинополь 860 р. і укладення з Візантією мирної угоди, вигідної й почесної для руського князя.
Однак подальша доля Аскольда вкрита серпанком таємничості. Літописи згадують про Аскольда лише у зв’язку з появою поблизу Києва його непроханого суперника – Олега, прозваного Віщим. За легендою, у 882 році новгородський Олег убив Аскольда і Діра підступним способом і сів на київський престол.
Цікаво, що більшість істориків сумнівається в тому, що Аскольд і Дір були дійсно братами чи хоча б сучасниками, й навіть у самому факті існування Діра! У порівнянні з постаттю Аскольда фігура Діра уявляється зовсім нечіткою.
Найімовірніше, його ім’я було внесене до літопису набагато пізніше, тому що при описі начебто спільно здійснених цими князями походів у «Повісті временних літ» використана невідповідна граматична форма: однина замість множини («йде Аскольд й Дир... й приде», а мало б бути: «идоша Аскольд й Дир... й придоша»). М. Грушевський вважав, що Дір князював після Аскольда, а може й після Олега.
«Рідна країна»
