chrome firefox opera safari iexplorer

21 червня: це цікаво знати

21 червня 2020 о 00:03

«Треба розумом надточити, де сила не бере».
З народних вуст

21 червня у дохристиянські часи відзначали свято Симаргла – охоронця посівів, якого як оберег плодючості зображали ще на трипільському посуді. Його ж вишивали і на рушниках та малювали в давньоукраїнських літописах у вигляді крилатого собаки.

За церковним календарем 21 червня вшановують великомученика Феодора Стратилата; святого Феодора, єп. Суздальського; знайдення мощей благовірних князів Василія і Костянтина Ярославських; преподобного Єфрема, патріарха Антіохійського; преподобного Зосима Фінікійського; Ярославську та Урюпинську ікони Божої Матері.

У народі святого Феодора називали Колодязником, оскільки це був день тих, хто копав криниці. Наші пращури говорили, що «Стратилат грозами багатий» – з цього дня наступала пора літніх гроз. Примітили у давнину, якщо під час грози добре чути грім, то варто чекати на затяжну негоду. Також в цей день звертали увагу на росу: якщо багато роси, то урожай буде хорошим.

Сьогодні о 04:24 настає день літнього сонцестояння.

Іменинниками 21 червня є:

Зосим, Федір, Марта, Єфрем.

21 червня народились:

1805 – Микола Закревський – український історик, етнограф, художник, мовознавець і письменник. Автор фундаментальних праць «Нарис історії міста Києва», «Літопис і опис міста Києва».

1897 – Юрій Кондратюк (Олександр Гнатович Шаргей) – український вчений-винахідник, один із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів. Автор так званої «траси Кондратюка», якою літали на Місяць космічні кораблі «Аполлон».

«Коли березневого світанку 1968 року я схвильовано слідкував на мисі Кеннеді за стартом ракети, що повинна була понести корабель «Аполлон-9» у напрямку до Місяця, я думав про українця Юрія Кондратюка, котрий розрахував цю трасу, по якій повинні були летіти троє наших астронавтів». (Джон Хуболт, інженер НАСА, один з авторів проекту «Аполлон»)

21 червня відзначають:

  • День літнього сонцестояння.
  • Міжнародний день Йоги.
  • Міжнародний день скейтбордингу.

Події 21 червня в Україні:

1768 – Гайдамацькі загони Максима Залізняка та Івана Гонти визволили Умань від польської шляхти.

1971 – розкопуючи курган Товста Могила, український археолог Борис Мозолевський відкрив відому скіфську пектораль.

Чи знаєте ви що:

На початку 20 століття літали на дерев’яних літаках, які називали «етажерками», а гімназист Олександр Шаргей (Юрій Кондратюк) уже подумки посилав у космос ракету власної конструкції.

Принципову схему відокремлення, а після відвідин Місяця, й стикування посадочно-злітного модуля з кораблем-маткою Сашко придумав у сімнадцять – у 1914 р. Він зробив це абсолютно самостійно, не знаючи навіть праць Ціолковського.

Для нової влади Олександр Шаргей був класовий ворог, офіцер-золотопогонник, а тому він змінив ім’я і прізвище. Працював у цей час чорноробом, кочегаром. Жив дуже бідно: ходив у одному чоботі й одному черевику, проте це для нього нічого не значило. Ховаючись у льоху, на основі старих зошитів продовжував працювати, конкретизуючи свої ідеї.

Розробляє багатоступеневу ракету, скафандр, керування ракетою за допомогою гіроскопа... Цей рукопис, весь у машинному мастилі, згодом потрапив у Бібліотеку Конгресу США, звідти – у проект «Аполлон» і відкрив людству дорогу до Місяця.

«Рідна країна»

Розділи: Календар

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути