chrome firefox opera safari iexplorer

23 серпня: це цікаво знати

23 серпня 2020 о 00:08

«Прапор Руси повіває
Синьо-жовтий, злотом тканий,
А на нім завіт сіяє,
Мономахом ще нам даний.
Гей! Єднайтесь рідні діти,
Бо в єдності наша сила – 
Єдність може лиш злучити,
Що незгода розлучила...»
Мстислав Рус

23 серпня наші предки колись вшановували Лаврентія і підмічали, якщо у ставках вода тиха, то й осінь буде спокійною, а зима без завірюх. Якщо у цей день сильна спека або сильні дощі, то так буде довго – усю осінь.

За церковним календарем 23 серпня вшановують мучеників архідиякона Лаврентія, Сікста, папи, Фелікисима й Агапіта, дияконів, Романа, Римських; блаженного Лаврентія, Христа ради юродивого, Калузького.

Іменинниками 23 серпня є:

Роман, Лаврентій, Агапій, Фелікс.

23 серпня народились:

1867 – Осип Маковей – український письменник, публіцист, редактор багатьох періодичних видань, педагог та громадсько-політичний діяч.

«Тихий сон по горах ходить, Не шуміть, ліси зелені, За рученьку нiчку водить. Спати йдіть, вітри студені. I шумлять ліси все тихше, Най малята сплять здорові, Сон малих звiрят колише. Най їм сняться сни чудові». (Осип Маковей)

1935 – Анатолій Перепадя – український перекладач із французької, італійської, португальської, іспанської, каталонської мов. Перекладав твори Сервантеса, Пруста, Сент-Екзюпері, Камю та ін.

23 серпня відзначають:

  • День державного прапора України.
  • Європейський день пам’яті жертв сталінізму і нацизму.
  • Міжнародний день пам’яті жертв работоргівлі та її ліквідації.

Події 23 серпня:

1935 – на баштах Кремля встановлені рубінові зірки, вироблені в Донбасі.

1975 – відкриття Харківського метрополітену.

1989 – у 50-у річницю підписання радянсько-німецького пакту відбулася акція «Балтійський шлях», коли мешканці Литви, Латвії й Естонії утворили живий ланцюг завдовжки майже в 600 км – близько двох мільйонів людей (найбільший живий ланцюг у світі).

Чи знаєте ви, що:

Поєднання кольорів жовтого і синього трактується по-різному: це і поєднання символів життя – золотого сонця у синьому космосі, це і чисте, мирне небо, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану – символом праці і достатку.

Також синій і жовтий – це вогонь і вода, чоловіча і жіноча стать. І все ж головна ідея синьо-жовтого – це велика гармонія космосу, сонця, землі та всього на землі сущого.

Цікаво, що слово «хохол», яким дехто зневажливо називає українців – монгольського походження – «хох» –  синій, голубий, «улу» (олу) – жовтий. Остання літера редукувалась і маємо «хохол».

Жовто-блакитні барви символізували Київську Державу ще до християнізації Русі. Після прийняття християнства ці кольори освячувалися образом животворного Хреста. Майже всі герби міст Київщини й України загалом обрамлялися жовто-блакитними кольорами. З XVIII століття полкові й сотенні козацькі прапори Війська Запорозького все частіше виробляються з блакитного полотнища, на якому жовтою фарбою наносять хрест, зорі, зброю, постаті святих.

Синя й жовта барви найчастіше трапляються в козацькому одязі часів Визвольної війни (1648–1654 рр.), а пізніше – гайдамаків часів Коліївщини. У XVIII ст. жовта та блакитна барви домінували у побуті та церковних речах...

На початку 20 ст. у Галичині з’явився жовто-блакитний прапор, який прийняли Українські січові стрільці. Прапор вивішували на всіляких народних зборах з нагоди відзначення національних свят. У березні 1918 р. Центральна рада затвердила жовто-блакитний прапор як символ українського народу, Української Республіки. Ініціатором був М.Грушевський. Однак після перевороту, вчиненого гетьманом П.Скоропадським, прапор з жовто-блакитного був змінений на синьо-жовтий і таким уже й залишився.

«Рідна країна»

Розділи: Календар

3 березня

Інші дати
Народився Антін Могильницький
(1811, с.Підгірки Івано-Франківська область – 1873) – український письменник, громадський і політичний діяч, греко-католицький священик.
«Кожний нарід, хоть би дикий, Любить свій родинний край, Любить отцівські язики, Свою мову і звичай». (Антін Могильницький)
Розгорнути
Народилася Наталена Королева
(1888, с. Сан-Педро де Карденья, Іспанія – 1966) – українська письменниця. В своїх творах опрацьовувала історичні та біблійні теми. Автор збірки легенд “Во дні они”, повістей “1313”, “Без коріння”, збірки оповідань “Інакший світ”, повістей “Предок”, “Сон тіні”, “Легенди старокиївські”.
Розгорнути

Новини Дивитися всі