chrome firefox opera safari iexplorer

4 грудня: це цікаво знати

04 грудня 2017 о 00:03

«Гори! Життя – єдина мить,
Для смерті ж – вічність ціла».
Олександр Олесь

У народі 4-те грудня здавна пов’язували з початком зими. Вважалося, якщо сніг випаде до Введення – він обов’язково розтане, а якщо після свята, то ляже зима. Для того ж, щоб знати, якою буде погода під час усіх зимових свят, якраз на Введення підмічали: «Якщо цього дня мороз – морозними будуть і Різдвяні свята, а тепло – всі свята будуть теплими».

За церковним календарем 4 грудня відзначається одне з найбільших релігійних свят Введення в храм Пресвятої Богородиці на спомин про чудесне Введення Пресвятої Богородиці в Єрусалимський храм – її посвяту Богові.

Іменинники 4 грудня:

Марія і Олександр

4 грудня народились:

1873 – Михайло Могилянський – український письменник, публіцист, літературознавець, перекладач. Праці: «Література як соціальний факт і як соціальний фактор», розвідки «Процес творчості в М. М. Коцюбинського», «Кохання в житті Шевченка та Куліша» та ін. Підготовлений ним до друку перший том «Біографічного словника українських діячів» (1933) після надрукування вже перших аркушів був репресований.

Події 4 грудня:

1638 – після поразки козацького повстання під проводом Я. Остряниці та Д. Гуні козацька рада ухвалила в урочищі Маслів Став «Ординації Війська Запорізького реєстрового», тобто, Устав.
1941 – у Семипалатинську (Казахстан) розпочав творчу діяльність евакуйований з Києва український академічний драматичний театр імені І.Франка.

4 грудня відзначають:

  • Введення в храм Пресвятої Богородиці
  •  

  • День інформатики

 Чи знаєте ви, що:

Ерудиція письменника, знання іноземних мов давали змогу Михайлові Могилянському бути постійним автором «Нового Енциклопедичного словника» Брокгауза і Єфрона. Тут вміщені, зокрема, його статті про М. Вербицького, В. Винниченка, М. Вороного, Л. Глібова, М. Драгоманова, В. Забілу, М. Заньковецьку, М. Коцюбинського, Панаса Мирного, О. Олеся. Статті про видатних діячів вітчизняної культури дали ґрунт для наступних літературознавчих розвідок.

Схилив Могилянського до українського письменства Михайло Коцюбинський, прочитавши його маленький нарис «Короткое свидание». М.Коцюбинський не давав йому проходу з умовлянням писати українською мовою. М.Могилянський послухався М.Коцюбинського, від чого той був дуже радий, бо свідомо гуртував навколо себе талановиту молодь для роботи на національній ниві.

Коцюбинський зрадів появі оповідань М.Могилянського українською мовою на сторінках «Літературно-наукового вісника». У листі до автора він писав: «Тільки що прочитав Ваше оповідання «Стріл», і воно дуже сподобалось мені… Оповідання задумано і виконано щасливо. Пишіть, дорогий Михайле Михайловичу, я певний, що Ваша робота марно не загине, що вона дасть щось для Вас і для нашої літератури. Од щирого серця вітаю Вас. Мені дуже приємно було стрітися з Вами на одному полі і навіть в одному журналі».

Останні три роки життя Коцюбинського М.Могилянський займався перекладами творів М.Коцюбинського російською мовою. За життя письменника виходять два томи їх в Петербурзі.

У 1912 році вони спільно їздили на Гуцульщину. Про Коцюбинського Могилянський написав розвідки: «М.Коцюбинський і Винниченко» (1912), «Ненаписана повість Коцюбинського» (1915), «Художник слова» (1915), «М.Коцюбинський. До біографії письменника» (1919) тощо.

Розділи: Суспільство

18 листопада

Інші дати
Народився Кость Левицький
(1859, м.Тисмениця, Івано-Франківська область - 1941) - український державний діяч, адвокат, публіцист. Один з найвизначніших політичних діячів Галичини кінця 19 століття – першої половини 20 ст., керівник уряду ЗУНР (1918). Автор історичних праць «Історія політичної думки галицьких українців 1848-1914», «Історія визвольних змагань галицьких українців в часи світової війни 1914—1918 рр.», «Великий зрив».
“Ми свідомі цього обов’язку, який прийняли серед граду куль і незвичайно важливих обставин. Вступаючи в уряд, уважаємо за відповідне зазначити, що стоїмо на демократичнім принципі. Ми вийшли з народу і для народу буде присвячена наша праця” (Кость Левицький)
Розгорнути
Народився Павло Сохань
(18 листопада 1926, Новоіванівка, Сумщина – 14 червня 2013, Київ) — український історик-славіст, джерелознавець, археограф, член-кореспондент Національної академії наук України (1985), заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1980). Автор понад 400 праць у галузі всесвітньої історії, археографії та джерелознавства. Головний редактор «Українського археографічного щорічника» та «Наукових записок Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України», член редколегій низки вітчизняних наукових періодичних видань та наукової ради «Українського історичного журналу».
Розгорнути