chrome firefox opera safari iexplorer

Микола Томенко: Українці ідеалізують роль президента та право на його обрання

05 квітня 2018 о 13:54
AgroPortal.ua

Лідер політичної партії "Рідна країна" Микола Томенко розповів у своєму блозі чому для України необхідно відмовитись від обрання президента та повернутись до парламентсько-президентської моделі.

«Є така українська традиція у нашої влади: щойно завершується термін владних повноважень й треба або звітувати та перемагати на нових виборах, або йти геть, одразу починаються розмови про потребу творення рятівної парламентської республіки в Україні.

Теорія

Як відомо, головною ознакою парламентських республік є те, що главою виконавчої влади є прем`єр-міністр чи канцлер.

Президент, який зазвичай обирається парламентом або спеціальною колегією, є лише главою держави і, відповідно, має представницькі функції. Отож, уряд несе політичну відповідальність перед парламентом, а не президентом.

Держави: Німеччина,Італія, Португалія, Австрія.

Правий та фактичний статус форми державного правління в сучасній Україні

За головними ознаками та розподілом повноважень інститутів влади сучасна Україна – держава із парламентсько-президенською формою правління.

Інституційно та фактично маємо президентську з елементами президентсько-парламентської республіку.

Суспільні настрої

Історично українці ідеалізують роль президента та своє право на його безпосереднє обрання. Це головна – світоглядна і політична, – проблема переходу до чисто парламентської моделі. Як пояснити 75-85 відсоткам українців, які вважають принциповим обирати Президента своєї країни, що у “демократичній державі” ( згідно преамбули та статті 1 Конституції) у них це право заберуть?!

Не меншою проблемою є фантастична недовіра до Верховної Ради України, яку народ оцінює як непрофесійну і корумповану. Біда ще й в тому, що нинішнє зібрання депутатів, які у більшості випадків є людьми випадковими, а то й негідниками, пристосуванцями чи багатіями, які купили у виборців округ чи у лідерів партії свої мандати, не мають жодного відношення до такого інституту, як “ПАРЛАМЕНТ”!

Як діяти?

Правильним і виправданим алгоритмом політичних дій має бути узаконення на практиці парламентсько-президентської моделі.

Для цього потрібно, щонайменше:

– унормувати діяльність урядової (не президентської) більшості – коаліції та, відповідно, урядової опозиції (внести відповідні розділи до Регламенту та зміни до Законів);

– формування нормативних передумов для творення кадрової системи виконавчої влади в інтересах Уряду, а не Президента, оскільки саме уряд спільно з парламентом несуть відповідальність за соціально-економічну діяльність влади;

– перетворення пострадянської моделі Верховної Ради на Парламент шляхом зміни виборчого законодавства та виконання рішень Всеукраїнського Референдуму 2000 року щодо обмеження депутатської недоторканності та зменшення чисельності депутатів до 300;

– схвалення Закону “Про спеціальні слідчі комісії…” для посилення парламентського контролю та створення правових передумов для імпічменту президента.

Висновки

У нинішньому вже традиційному протистоянні по лінії Президент-Уряд-Парламент Конституція не вина і вкотре її змінювати не потрібно.

Необхідно врешті узаконити конституційно передбачену ПАРЛАМЕНТСЬКО-ПРЕЗИДЕНТСЬКУ МОДЕЛЬ в Україні й ПОЖИТИ ВСІМ структурам державної та місцевої влади і суспільству за її приписами бодай 5-річний термін!»

 

Микола Томенко

лідер політичної партії  «Рідна країна»

 

Джерело: Обозрєватель

Розділи: Політика

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути