chrome firefox opera safari iexplorer

Абсолютна більшість українців виступає проти обрання Президента у парламенті

28 червня 2013 о 09:47

Згідно з результатами дослідження, проведеного Центром Разумкова, близько 85% українців виступають проти обрання Президента у парламенті.

При цьому 6% опитаних готові підтримати обрання Президента не шляхом всенародного голосування, а шляхом обрання парламентом, а 8,9% — не змогли дати відповідь.

Крім того, 46,3% опитаних виступають проти введення двопалатного парламенту. При цьому 15,7% респондентів підтримують заміну однопалатного парламенту на двопалатний, 38% — не змогли відповісти.

29,5% опитаних готові підтримати перехід від змішаної до мажоритарної системи виборів парламенту, 31,2% — проти цього і 39,2% — не змогли відповісти. Водночас 29,7% виступають за перехід від змішаної системи виборів до пропорційної з відкритими списками, 23,8% — проти цього і 46,5% — не змогли відповісти.

Крім того, респондентів запитали, яка форма правління є найкращою за нинішньої ситуації. Як з’ясувалося, 54,4% опитаних вважають парламентсько-президентську чи президентсько-парламентську форми правління найкращими для України.

Крім цього, 14,7% опитаних вважають оптимальною президентську республіку, яка передбачає, що ключові владні повноваження належать Президенту.

Водночас 11,9% опитаних вважають найкращою на даний момент парламентську республіку, при якій основні повноваження належать парламенту і він формує уряд і обирає прем’єр-міністра. 2,1% опитаних вважають оптимальною для України диктатуру, а 16,8% не змогли відповісти.

Опитування проводилося з 12 по 16 квітня, було опитано 2 010 респондентів старше 18 років в усіх областях України, теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути