chrome firefox opera safari iexplorer

Українці створили монумент Витязя свободи для братньої Литви

07 липня 2018 о 10:38
prostir.museum/ua

5 липня в Каунасі, напередодні свята коронації засновника першої династії литовських князів короля Міндаугаса, відкрили пам’ятник «Витязь свободи» («Вітіс»). Урочистості тривали за участі екс-президента Литви В.Адамкуса, спікера литовського  парламенту  В. Пранцкетіса, мера міста В.Матійошайтіса, громадськості. «Литва відзначає день коронування Міндаугаса і 100-річчя державності. Ми живі тому, що живий наш дух. Щиро зичу, щоб Вітіс був  нині таким, яким був за всіх часів: об’єднував людей усіх поколінь,  різних людей і литовців цілого світу», — сказав В.Адамкус. 

Початково «Витязь свободи » мав прикрашати центральну площу Вільнюса – Лукішкес. У конкурсі  на кращий проект пам’ятника  для неї взяли участь роботи 13 провідних митців, з яких поважне журі  віддало першість саме  «Витязеві» авторства українців.  Однак міністерство культури, за  словами  голови фонду «Вітіс» В.Каваляускаса, зупинилося на іншому монументі. Й тоді колишній президент Республіки Литва Валдас Адамкус – людина дуже активна, незважаючи на поважний вік (йому виповнився 91 рік) і популярна в суспільстві – запропонував встановити пам’ятник у своєму рідному Каунасі. Ідею підтримав  і мер міста Вісвальдіс Матійошайтіс.

Встановили «Витязя свободи» в живописному місці — навпроти Каунаського замку. Композиція заввишки 5,7 м розташована на невисокому гранітному постаменті. Ії «родзинка»: кінь з вершником підноситься на двох ногах, — це досить рідкісне вирішення, й таких пам’ятників у світі дуже небагато. Виготовлений монумент на українському бронзоливарному підприємстві «Саямат». 

 В основі композиції – литовська геральдична фігура Вітіса (озброєного вершника), що символізує боротьбу литовців за незалежність своєї Вітчизни та єдність литовської нації.

Підтримали проект коштами бізнесові структури, організації та мешканці Каунаса. У його реалізації брав участь і Благодійний фонд «Корона князів Острозьких» на чолі з відомим бізнесменом та меценатом Р.Габуласом. Символічно, що автори  проекту -  українські скульптори Олесь Сидорук та Борис Крилов. Взяв участь у розробці та втіленні проекта відомий литовський скульптор, лауреат Національної премії Литви Арунас Сакалаускас.  На думку фахівців і громадськості, митцям вдалося цією роботою залишили яскравий слід в історії литовської монументалістики.  

З творчою перемогою авторів привітав відомий політик і громадський діяч, голова Фонду «Рідна країна» Микола Томенко.  

Це не проста данина етикетові: Фонд М.Томенка та «Творча майстерня О.Сидорука і Б.Крилова» мають добрий досвід співпраці для відродження та популяризації українських культурних цінностей.

Так, у вересні  2014р. на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» було відкрито пам’ятний знак Тарасові Шевченку — на місці, де він у 1846 р. створив сепію із зображенням Церкви Всіх Святих. Автори пам’ятного знака — Олесь Сидорук та Борис Крилов. А виготовлений він був за кошти меценатів та членів Громадського комітету на чолі з ініціатором ідеї, засновником Фонду «Рідна країна» Миколою Томенком. «Сподіваємось, що з поверненням Шевченка в лавру та відкриттям пам’ятного знаку на його честь Києво-Печерська лавра стане більш українською…Ми прагнули, щоб цей пам’ятний знак був «живим», щоб люди відчули енергію Шевченка як пророка, поета, художника. Це стимулюватиме і надалі відкривати для себе Генія нашого народу», – зазначив  тоді Микола Томенко.

А на початку серпня 2017-го відбулася презентація проекту відновлення надгробку князя Костянтина Острозького в Успенському соборі Києво-Печерської лаври. Ініціатор проекту  - фонд М.Томенка «Рідна країна». Для його реалізації було створено українсько-литовський Громадський комітет, співголовами якого стали Микола Томенко та Надзвичайний і Повноважний посол Литовської Республіки в Україні Марюс Януконіс. Автори – О.Сидорук та Б.Крилов. 

В процесі плідної роботи  викристалізувалася ідея участі українських скульпторів в інших спільних проектах – для Литви. Одним з них став пам’ятник філософу Відунасу в Клайпеді. Восени минулого року в місті Швекшна був встановлений пам’ятник прелатові Казимиру Шаулісу, борцеві за незалежність Литви.

15 лютого цього року на території Посольства Литви в Україні відбулося відкриття зменшеного варіанту пам’ятника «Витязь свободи».

Наприкінці червня монумент був доправлений до Каунаса, де відтепер став ще й символом відродження українського та литовського  народів, у історії яких так багато спільних сторінок.

І ще одна  символічна деталь: у інтерв’ю  журналістам Арунас Сакалаускас на питання, чиє обличчя у Вітаса, відповів: «Ромаса Каланти»…

(Р.Каланта – 17-річний студент вечірньої школи, який на знак протесту проти радянської окупації та русифікації Литви вдався до самоспалення 14 травня 1972 р. на центральній  площі Каунаса. У незалежній Литві нагороджений посмертно найвищою державною нагородою – Хрестом Вітіс І ступеня, — О.Б.).  

 

Олена Бондаренко,

Громадський рух «Рідна країна»

Розділи: Суспільство

18 листопада

Інші дати
Народився Кость Левицький
(1859, м.Тисмениця, Івано-Франківська область - 1941) - український державний діяч, адвокат, публіцист. Один з найвизначніших політичних діячів Галичини кінця 19 століття – першої половини 20 ст., керівник уряду ЗУНР (1918). Автор історичних праць «Історія політичної думки галицьких українців 1848-1914», «Історія визвольних змагань галицьких українців в часи світової війни 1914—1918 рр.», «Великий зрив».
“Ми свідомі цього обов’язку, який прийняли серед граду куль і незвичайно важливих обставин. Вступаючи в уряд, уважаємо за відповідне зазначити, що стоїмо на демократичнім принципі. Ми вийшли з народу і для народу буде присвячена наша праця” (Кость Левицький)
Розгорнути