chrome firefox opera safari iexplorer

Українці створили монумент Витязя свободи для братньої Литви

07 липня 2018 о 10:38
prostir.museum/ua

5 липня в Каунасі, напередодні свята коронації засновника першої династії литовських князів короля Міндаугаса, відкрили пам’ятник «Витязь свободи» («Вітіс»). Урочистості тривали за участі екс-президента Литви В.Адамкуса, спікера литовського  парламенту  В. Пранцкетіса, мера міста В.Матійошайтіса, громадськості. «Литва відзначає день коронування Міндаугаса і 100-річчя державності. Ми живі тому, що живий наш дух. Щиро зичу, щоб Вітіс був  нині таким, яким був за всіх часів: об’єднував людей усіх поколінь,  різних людей і литовців цілого світу», — сказав В.Адамкус. 

Початково «Витязь свободи » мав прикрашати центральну площу Вільнюса – Лукішкес. У конкурсі  на кращий проект пам’ятника  для неї взяли участь роботи 13 провідних митців, з яких поважне журі  віддало першість саме  «Витязеві» авторства українців.  Однак міністерство культури, за  словами  голови фонду «Вітіс» В.Каваляускаса, зупинилося на іншому монументі. Й тоді колишній президент Республіки Литва Валдас Адамкус – людина дуже активна, незважаючи на поважний вік (йому виповнився 91 рік) і популярна в суспільстві – запропонував встановити пам’ятник у своєму рідному Каунасі. Ідею підтримав  і мер міста Вісвальдіс Матійошайтіс.

Встановили «Витязя свободи» в живописному місці — навпроти Каунаського замку. Композиція заввишки 5,7 м розташована на невисокому гранітному постаменті. Ії «родзинка»: кінь з вершником підноситься на двох ногах, — це досить рідкісне вирішення, й таких пам’ятників у світі дуже небагато. Виготовлений монумент на українському бронзоливарному підприємстві «Саямат». 

 В основі композиції – литовська геральдична фігура Вітіса (озброєного вершника), що символізує боротьбу литовців за незалежність своєї Вітчизни та єдність литовської нації.

Підтримали проект коштами бізнесові структури, організації та мешканці Каунаса. У його реалізації брав участь і Благодійний фонд «Корона князів Острозьких» на чолі з відомим бізнесменом та меценатом Р.Габуласом. Символічно, що автори  проекту -  українські скульптори Олесь Сидорук та Борис Крилов. Взяв участь у розробці та втіленні проекта відомий литовський скульптор, лауреат Національної премії Литви Арунас Сакалаускас.  На думку фахівців і громадськості, митцям вдалося цією роботою залишили яскравий слід в історії литовської монументалістики.  

З творчою перемогою авторів привітав відомий політик і громадський діяч, голова Фонду «Рідна країна» Микола Томенко.  

Це не проста данина етикетові: Фонд М.Томенка та «Творча майстерня О.Сидорука і Б.Крилова» мають добрий досвід співпраці для відродження та популяризації українських культурних цінностей.

Так, у вересні  2014р. на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» було відкрито пам’ятний знак Тарасові Шевченку — на місці, де він у 1846 р. створив сепію із зображенням Церкви Всіх Святих. Автори пам’ятного знака — Олесь Сидорук та Борис Крилов. А виготовлений він був за кошти меценатів та членів Громадського комітету на чолі з ініціатором ідеї, засновником Фонду «Рідна країна» Миколою Томенком. «Сподіваємось, що з поверненням Шевченка в лавру та відкриттям пам’ятного знаку на його честь Києво-Печерська лавра стане більш українською…Ми прагнули, щоб цей пам’ятний знак був «живим», щоб люди відчули енергію Шевченка як пророка, поета, художника. Це стимулюватиме і надалі відкривати для себе Генія нашого народу», – зазначив  тоді Микола Томенко.

А на початку серпня 2017-го відбулася презентація проекту відновлення надгробку князя Костянтина Острозького в Успенському соборі Києво-Печерської лаври. Ініціатор проекту  - фонд М.Томенка «Рідна країна». Для його реалізації було створено українсько-литовський Громадський комітет, співголовами якого стали Микола Томенко та Надзвичайний і Повноважний посол Литовської Республіки в Україні Марюс Януконіс. Автори – О.Сидорук та Б.Крилов. 

В процесі плідної роботи  викристалізувалася ідея участі українських скульпторів в інших спільних проектах – для Литви. Одним з них став пам’ятник філософу Відунасу в Клайпеді. Восени минулого року в місті Швекшна був встановлений пам’ятник прелатові Казимиру Шаулісу, борцеві за незалежність Литви.

15 лютого цього року на території Посольства Литви в Україні відбулося відкриття зменшеного варіанту пам’ятника «Витязь свободи».

Наприкінці червня монумент був доправлений до Каунаса, де відтепер став ще й символом відродження українського та литовського  народів, у історії яких так багато спільних сторінок.

І ще одна  символічна деталь: у інтерв’ю  журналістам Арунас Сакалаускас на питання, чиє обличчя у Вітаса, відповів: «Ромаса Каланти»…

(Р.Каланта – 17-річний студент вечірньої школи, який на знак протесту проти радянської окупації та русифікації Литви вдався до самоспалення 14 травня 1972 р. на центральній  площі Каунаса. У незалежній Литві нагороджений посмертно найвищою державною нагородою – Хрестом Вітіс І ступеня, — О.Б.).  

 

Олена Бондаренко,

Громадський рух «Рідна країна»

Розділи: Суспільство

28 березня

Інші дати
Дмитро Гнатюк
1925 –  видатний оперний співак. Перший виконавець легендарних пісень «Два кольори» і «Києве мій». Соліст, а з 1988 р. – головний режисер Національного театру опери та балету ім. Т.Шевченка. Герой України.
Розгорнути
Олекса Гірник
1912 – український дисидент, політв’язень. У 60-ту річницю проголошення самостійності України Центральною Радою, 22 січня 1978 р., вчинив самоспалення біля могили Т.Шевченка на Чернечій горі на знак протесту проти русифікації. Герой України (2007, посмертно).
Розгорнути
Народився Юліан Бачинський
(1870, с.Новосілка Тернопільська область – 1940) - український громадський і політичний діяч, публіцист, автор праці «Україна Irredenta», в якій обґрунтував необхідність створення української незалежної держави.
"Вільна, велика, політично самостійна Україна, одна, нероздільна від Сяну по Кавказ!". (Юліан Бачинський)
Розгорнути