chrome firefox opera safari iexplorer

1 серпня – День пам’яті Івана Сірка

01 серпня 2018 о 06:06
indragop.org.ua

Легендарний кошовий Іван Сірко переміг у всіх своїх 65 битвах. 12 разів  Військо Запорозьке Низове обирало його   своїм отаманом. Козаки шанували його як батька і любили як брата. Його звитяжністю, мудрістю і любов’ю до рідного краю захоплювалися і соратники, й вороги.

Ніхто з-поміж українських гетьманів та отаманів не здобув стільки перемог над військом Османської Порти та Кримського ханства, як отаман Сірко. Турки з острахом називали його «Урус-шайтан» (руський диявол). Справді,   не було другого такого характерника. Не дарма ж бо про Сірка складали легенди та  пісні ще за його життя. На нього не раз чинили замахи, та все невдало.

Іван Дмитрович  Сірко народився між 1605 і 1610 роками. Помер у вельми поважному як на той час віці – мав за 70.  За однією версією, походить І.Сірко з Вінничини, зі шляхетської родини, яка мешкала в с.Мурефі. За іншою – з Мерефи, що на Слобожанщині.

Переказують, що Іван з’явився на світ із повним ротом зубів. «Добрий буде козак, — сказав на те батько. – Ворогів зубами гризтиме!»

Коли Іванові  виповнилося 12 років, до села якось увійшли запорожці. Вони розповіли  хлопцеві про Хортицю, Січ і про те, що кожен спроможний тримати шаблю, може стати козаком, аби лише пройшов визначені випробування та обов’язковий вишкіл.  Коли розказали про характерників, малий усвідомив, що й сам володіє такою надприродньою силою, тож має неодмінно рушати на Хортицю.

Його справді не брали ні куля, ні шабля. Він «виводив з того світу», зцілював тяжко поранених побратимів, яких, здавалося, врятувати вже неможливо. Миттєво переносився з одного краю степу до іншого. Водночас опинявся у різних місцях під час бою.

Навіть по смерті отаман Сірко перемагав супротивників. Свою правицю він заповів козакам, аби брали її в походи, й ті виконали його заповіт, виставляючи отаманову руку перед ворогами зі словами: «Сіркові душа і рука з нами!» 

Кошовий отаман Іван Сірко  був правдивим незалежником: виступав проти гетьманів П.Тетері, І.Виговського, Юрася Хмельницького, бо вважав, що вони – «за Польщу», а не за Україну. А після польсько-московської війни 1654-67р.р. зайняв непримиренну антимосковську позицію.

1675 р. отаман Сірко у гирлі Дніпра розгромив турецьку флотилію з харчами та припасами для Ібрагіма-паші, котрий зі своїм військом облягав Чигирин, полонив 500 турків на чолі з адміралом і визволив з полону багатьох українців.   Ібрагім-паша змушений був відступити від Чигирина і з неславою повернутися.  Козаки під проводом Івана Сірка не раз брали Перекоп, Очаків, Ізмаїл, інші міста і фортеці.  

Взимку 1657 р. турецький султан Магомед IV вирішив знищити Запорозьку Січ.  У ніч проти Різдва 50 тисяч війська, серед якого – 15 тисяч яничар та чимало кримських татар – підійшли до Січі.  Але раптом усе небо осяяв великий вогонь, при світлі якого турки опинились як на долоні.   Майже всіх яничар і чимало війська козаки перебили, татари втекли. Козаки на чолі з Сірком написали турецькому султанові веселого й вельми образливого листа – було це  якраз після Різдвяного бойовиська. Згодом художник І.Рєпін створив картину  «Запорожці пишуть листа турецькому султану».

 У 1660-х р.р. Іван Дмитрович Сірко заснував поблизу Мерефи хутір Сірківку.  Якийся час  був харківським полковником. Брав участь у повстанні 1668 р.на Лівобережжі під проводом гетьмана І.Брюховецького.  Переміг  московське військо під Охтиркою та Полтавою.  Коли Брюховецького позбавили гетьманської влади, підтримав Петра Дорошенка, втім не надовго: 1669 р. вже знову був на Запорожжі.

Підтримував стосунки з ватагом козацько-селянського повстання на Московії – Степаном Разіним, тож  московський цар звелів Сірка за будь-яку ціну схопити. У квітні 1672 р. гетьман І.Самойлович наказав Сірка заарештувати і доправити до Москви. Там його засудили до заслання й етапували до Тобольська. Проте вже через рік Сірко повернувся з Сибіру та зі своїми козаками успішно давав відсіч турецькій навалі у 1677-78 р.р.

 …Погідної серпневої днини 1 числа 1680 р. славетний отаман Іван Сірко на своїй пасіці в с.Грушівці, наслухаючи бджолине зумкотіння та вдихаючи пахощі нагрітого сонцем зела, полинув душею до Господа. Його тіло доправили на Чортомлицьку Січ, близько села Капулівки, і поховали з великими честю та шаною.

Коли комуністи затопили Каховським морем велике число сіл, і могила отаманова в Капулівці мало не опинилася під водою, його ніби додумалися перепоховати в іншій частині села Але чи перепоховали й чи саме його – достеменно не відомо.  Та, зрештою, головне – в тому, що є місце, куди можна прийти, і вклонитися, і згадати славне наше минуле...  

1 серпня, на День пам’яті Івана Сірка, кошового отамана Січі Запорозької та всього Війська Запорозького Низового, люди з усієї України і з ближчих та дальших країв поза її межами збираються до Капулівки, аби вшанувати пам’ять великого українця.

Олена Бондаренко, 

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

12 грудня

Інші дати
Народився Андрій Мельник
(1890, с.Воля Якубова, Львівська область – 1964) – військовий і політичний діяч, полковник армії УНР, голова Проводу ОУН.
Розгорнути
Народився Леонід Биков
(1928, с.Знаменське, Донецька область - 1979) — український актор, режисер і сценарист.
«Как же вы не заметили? Мы же сегодня над моей Украиной дрались... А воздух? Другой. А небо? Голубее. А земля – зеленее». (з кінофільму «В бой идут одни старики»)
Розгорнути