chrome firefox opera safari iexplorer

16 грудня – день пам’яті Івана Федорова (Федоровича), українського першодрукаря

16 грудня 2020 о 07:52

Пропонуємо читацтву кілька цікавих фактів із життя цієї
видатної людини.

1.Найімовірніше, Іван Федоров походив з місцини на межі
України та Білорусі. Університетську освіту отримав у Західній Європі. Якийся
час перебував у Москві, однак був змушений ряуватися від переслідувань
(цекрковники звинуватили його – через книгодрукування – у… «зв’язках з
сатаною»). Так Федоров опинився у Львові, й відтоді став відомим як
Федорович.   Згодом писав: «…все лихе і найгірше з гіршого супроводжувало мене. Але, з ласки Божої,
 я до богоспасенного міста, що
називається Львів, прийшов. І, помолившись, почав присвячене Богові діло, щоб
богонатхненні догмати поширювати».

2.Іван Федорович – не лише першодрукар. Він також був
талановитим інженером, гравером, ливарником. Короновані особи мали за честь запросити
його, людину високоосвічену, обдарованого літератора і дипломата, на службу. До
його порад дослухалися польський король Стефан Баторій, німецький імператор
Рудольф ІІ Габсбург, найвпливовіший магнат і 
найвідоміший меценат князь Костянтин Василь Острозький.  

3. На
час, коли І.Федоров почав працювати над книгодрукуванням, у Європі воно
існувало близько 100 років. Але книги,  Івана Федорова були практично першими,
надрукованим кирилицею, а шрифт, який він використовував, протягом двохсот
років залишався зразком для інших видань. 

4.Іван Федоров надрукував перший на східнослов’янських
теренах віршований твір – «Хронологію» Андрія Римші. Водночас це був і перший
своєрідний посібник для студентів академії. Він містив перелік місяців року
трьома мовами:церковнослов’янською, українською та давньоєврейською. До кожного
місяця додавався вірш, сюжет якого був узятий з давньої історії.  

5. Іван Федорович створив оригінальне  написання літер і винайшов унікальні  орнаментальні книжкові знаки в українському
народному стилі, що стали справжніми витворами мистецтва.    Орнамент  Івана Федоровича донині
застосовується в українському прикладному мистецтві.  

6. Відомо й підтверджено документально, що   Іван Федоров
у 1564 р. в Москві видав першу  друковану
книгу – «Апостол» (видання супроводжувалося авторською післямовою).  

1574 р. – вже на українських теренах — світ побачила
перша українська книга, нове видання «Апостола» (Діяння і Послання Святих Апостолів).
Друкар у післямові до видання писав: «Видрукував
я цю корисну для душі книгу «Апостол» у славнозвісному місті Львові на славу
всемогутньої і живоначальної Трійці, Отця і Сина, і Святого Духа, амінь…»
 Надалі
до всіх своїх  видань Федорович додавав
післяслово, в якому  оповідав історію
появи книги.  

 7. І.Федоровичу
належить першість у виданні унікального «Букваря» (1574 р.) З огляду на
інтенсивне окатоличування території, на якій відбувалося друкування, ймовірно,
майже всі примірники були знищені: залишився донині тільки один  «Буквар» з граматикою (виявлений 1992р. в
Римі; зберігається у бібліотеці Гарвардського університету, США).  

8.Протягом останніх своїх років Іван Федорович працював
над створенням нової зброї – багатоствольної мортири. 1583 р. в Кракові та Відні
він демонстрував свій винахід, яким зацікавилися королі та імператори. Під час
тривалої й напруженої подорожі друкар захворів і, повернувшись до Львова, в ніч
проти 16 грудня 1583 р. помер на
руках свого  єдиного сина, Івана
Федорова-молодшого.  

9. Іван Федорович залишив по собі потужну друкарську
школу. Його учні й творчі спадкоємці – Іван Федорович-молодший, Гринь Іванович,
Сачко Сідляр, Сенько Корунка, чернець Львівського Онуфріївського монастиря Мина
– гідно продовжили закладені майстром традиції книжкових графіки та
оформлення.  Заснована Федоровичем
друкарня Львівського  братства працювала
впродовж кількох наступних століть.  

10. Ім’я Івана Федорова носить Українська академія друкарства
(раніше —  Львівський  поліграфічний інститут). У Львові є пам’ятник І.Федорову.   

А найголовніше, що залишив по собі нащадкам  Першодрукар – його видання. Загалом
І.Федорович видав 12 книг. Серед них: «Апостол»; «Часлословець»; Євангеліє
учительне; Псалтир із часословцем (збереглося лише три неповні примірники);
«Апостол» (видання 1574р., зникле і затим виявлене у схованці  в резиденції «Межигір’я» після втечі
В.Януковича); Буквар; «Греко-руська церковнослов'янська книга для читання»
(відомий один примірник,зберігається у бібліотеці в німеччині); Азбука
(Читанка); Новий заповіт;»Хронологія» А.Римші; Острозька Біблія.

11. Головну роботу свого життя –  Острозьку Біблію – Іван Федорович не лише
виконав на  найвищому для тих часів
поліграфічному рівні, а й сам брав безспосередню участь у   доборі та редагуванні текстів. 

Перше вичерпне видання Біблії, надруковане
староукраїнською мовою, з’явилося в Острозі, у друкарні І.Федоровича, 1581р.
Ініціював та фінансував видання князь Костянтин Острозький. Саме він і запросив
для втілення свого задуму Івана Федоровича, який тоді мешкав у Львові.  

Перекладати Біблію староукраїнською мовою князь К.Острозький
запросив  вчених, які досконало знали
латину, староєврейську та грецьку мови, з найповажніших навчальних закладів
Падуї, Венеції, Афін, Кракова. Тоді ж князь і вирішив, що за такої кількості
солідних викладачів є сенс створити академію. Так, завдяки Біблії, постала
широко відома у майбутньому Острозька академія. 

Острозька Біблія надрукована – вперше у світі — за
допомогою аж шістьох шрифтів.   Біблія має
1256 сторінок і була видана величезним, як на ті часи, накладом –1500
примірників. Донині збереглася 351 книга, в Україні – 70, у тому числі 2 – в
Острогу.  Наявністю Біблії у своїх
книгозбірнях пишалися  король Швеції,
італійські кардинали, західноєвропейські вчені й громадсьекі діячі.   

Острозька Біблія була останнім виданням великого  друкаря.

Підготувала Олена Бондаренко,

Громадський рух
Миколи Томенка «Рідна країна»

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути