Пропонуємо читацтву кілька цікавих фактів із життя цієї
видатної людини.
1.Найімовірніше, Іван Федоров походив з місцини на межі
України та Білорусі. Університетську освіту отримав у Західній Європі. Якийся
час перебував у Москві, однак був змушений ряуватися від переслідувань
(цекрковники звинуватили його – через книгодрукування – у… «зв’язках з
сатаною»). Так Федоров опинився у Львові, й відтоді став відомим як
Федорович. Згодом писав: «…все лихе і найгірше з гіршого супроводжувало мене. Але, з ласки Божої,
я до богоспасенного міста, що
називається Львів, прийшов. І, помолившись, почав присвячене Богові діло, щоб
богонатхненні догмати поширювати».
2.Іван Федорович – не лише першодрукар. Він також був
талановитим інженером, гравером, ливарником. Короновані особи мали за честь запросити
його, людину високоосвічену, обдарованого літератора і дипломата, на службу. До
його порад дослухалися польський король Стефан Баторій, німецький імператор
Рудольф ІІ Габсбург, найвпливовіший магнат і
найвідоміший меценат князь Костянтин Василь Острозький.
3. На
час, коли І.Федоров почав працювати над книгодрукуванням, у Європі воно
існувало близько 100 років. Але книги, Івана Федорова були практично першими,
надрукованим кирилицею, а шрифт, який він використовував, протягом двохсот
років залишався зразком для інших видань.
4.Іван Федоров надрукував перший на східнослов’янських
теренах віршований твір – «Хронологію» Андрія Римші. Водночас це був і перший
своєрідний посібник для студентів академії. Він містив перелік місяців року
трьома мовами:церковнослов’янською, українською та давньоєврейською. До кожного
місяця додавався вірш, сюжет якого був узятий з давньої історії.
5. Іван Федорович створив оригінальне написання літер і винайшов унікальні орнаментальні книжкові знаки в українському
народному стилі, що стали справжніми витворами мистецтва. Орнамент Івана Федоровича донині
застосовується в українському прикладному мистецтві.
6. Відомо й підтверджено документально, що Іван Федоров
у 1564 р. в Москві видав першу друковану
книгу – «Апостол» (видання супроводжувалося авторською післямовою).
1574 р. – вже на українських теренах — світ побачила
перша українська книга, нове видання «Апостола» (Діяння і Послання Святих Апостолів).
Друкар у післямові до видання писав: «Видрукував
я цю корисну для душі книгу «Апостол» у славнозвісному місті Львові на славу
всемогутньої і живоначальної Трійці, Отця і Сина, і Святого Духа, амінь…» Надалі
до всіх своїх видань Федорович додавав
післяслово, в якому оповідав історію
появи книги.
7. І.Федоровичу
належить першість у виданні унікального «Букваря» (1574 р.) З огляду на
інтенсивне окатоличування території, на якій відбувалося друкування, ймовірно,
майже всі примірники були знищені: залишився донині тільки один «Буквар» з граматикою (виявлений 1992р. в
Римі; зберігається у бібліотеці Гарвардського університету, США).
8.Протягом останніх своїх років Іван Федорович працював
над створенням нової зброї – багатоствольної мортири. 1583 р. в Кракові та Відні
він демонстрував свій винахід, яким зацікавилися королі та імператори. Під час
тривалої й напруженої подорожі друкар захворів і, повернувшись до Львова, в ніч
проти 16 грудня 1583 р. помер на
руках свого єдиного сина, Івана
Федорова-молодшого.
9. Іван Федорович залишив по собі потужну друкарську
школу. Його учні й творчі спадкоємці – Іван Федорович-молодший, Гринь Іванович,
Сачко Сідляр, Сенько Корунка, чернець Львівського Онуфріївського монастиря Мина
– гідно продовжили закладені майстром традиції книжкових графіки та
оформлення. Заснована Федоровичем
друкарня Львівського братства працювала
впродовж кількох наступних століть.
10. Ім’я Івана Федорова носить Українська академія друкарства
(раніше — Львівський поліграфічний інститут). У Львові є пам’ятник І.Федорову.
А найголовніше, що залишив по собі нащадкам Першодрукар – його видання. Загалом
І.Федорович видав 12 книг. Серед них: «Апостол»; «Часлословець»; Євангеліє
учительне; Псалтир із часословцем (збереглося лише три неповні примірники);
«Апостол» (видання 1574р., зникле і затим виявлене у схованці в резиденції «Межигір’я» після втечі
В.Януковича); Буквар; «Греко-руська церковнослов'янська книга для читання»
(відомий один примірник,зберігається у бібліотеці в німеччині); Азбука
(Читанка); Новий заповіт;»Хронологія» А.Римші; Острозька Біблія.
11. Головну роботу свого життя – Острозьку Біблію – Іван Федорович не лише
виконав на найвищому для тих часів
поліграфічному рівні, а й сам брав безспосередню участь у доборі та редагуванні текстів.
Перше вичерпне видання Біблії, надруковане
староукраїнською мовою, з’явилося в Острозі, у друкарні І.Федоровича, 1581р.
Ініціював та фінансував видання князь Костянтин Острозький. Саме він і запросив
для втілення свого задуму Івана Федоровича, який тоді мешкав у Львові.
Перекладати Біблію староукраїнською мовою князь К.Острозький
запросив вчених, які досконало знали
латину, староєврейську та грецьку мови, з найповажніших навчальних закладів
Падуї, Венеції, Афін, Кракова. Тоді ж князь і вирішив, що за такої кількості
солідних викладачів є сенс створити академію. Так, завдяки Біблії, постала
широко відома у майбутньому Острозька академія.
Острозька Біблія надрукована – вперше у світі — за
допомогою аж шістьох шрифтів. Біблія має
1256 сторінок і була видана величезним, як на ті часи, накладом –1500
примірників. Донині збереглася 351 книга, в Україні – 70, у тому числі 2 – в
Острогу. Наявністю Біблії у своїх
книгозбірнях пишалися король Швеції,
італійські кардинали, західноєвропейські вчені й громадсьекі діячі.
Острозька Біблія була останнім виданням великого друкаря.
Підготувала Олена Бондаренко,
Громадський рух
Миколи Томенка «Рідна країна»
