chrome firefox opera safari iexplorer

18 січня – 156 років від дня народження українського художника Івана Їжакевича

18 січня 2021 о 10:05
uamodna.com

Картини  І.Їжакевича  «Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь», «Гайдамаки під Уманню», «Битва козаків з шляхтою», «Мені тринадцятий минало…», «Перебендя» залишаються окрасою українського образотворчого мистецтва. 

Розписи художника можна побачити у Кирилівській церкві, церкві Всіх Святих у Києво-Печерській лаврі та багатьох інших українських храмах.  

Народився майбутній митець у 1864р. в с.Вишнопіль (нині Тальнівський район Черкаської області), в багатодітній родині. Сім’я бідувала, тож сподіватися Іванові на те, що батьки спроможуться дати своїм дітям бодай якусь освіту, не доводилося. Допитливе хлоп’я  навчилося читати й писати самотужки.

Дванадцятирічним опинився у Києві, де дядько-псаломщик влаштував його поносити посох до архієрея Братського монастиря. За якийся час дядько, розгледівши у Івана неабиякі малярські здібності, віддав малого до іконописної школи в Києво-Печерській Лаврі. Вступив до школи, перемігши у  жорсткому конкурсі й закінчив її 1882р. 

 За якийся час Іван, із дбайливо загорнутим у ряднину   автопортретом, вирушив до художньої школи Миколи Мурашка. Дуже хотілося почути думку майстра, а ще більше – навчатись у його школі. Мурашко хист Іванів розгледів, але поцікавився, хто платитиме за навчання бідного хлопця. Іван знітився: платити не було кому. Коли Мурашко на хвильку вийшов з кімнати, притьмом кинувся змальовувати  деталі картини, розташованої на стіні. Повернувшись, художник настільки був вражений роботою, що залишив Івана працювати своїм помічником і безкоштовно навчатись у школі. 

Під час навчання талановиті роботи молодого художника помітили професор А.Прахов, під чиїм керівництвом провадилася реставрація Кирилівської церкви, та видатний український художник  М.Врубель, твори якого посідають чільне місце у розписах церкви. Від 1883р. І.Їжакевич бере участь у  відновленні фресок XII ст. в Кирилівському монастирі.

 1884р.Іван Їжакевич вирушає до Петербурга, щоб вступити до Академії мистецтв. Запізнившись на іспити, впродовж двох місяців клопоче про вільне слухання, і наприкінці року свого досягає. 1888р. І.Їжакевич отримує звання шкільного вчителя малювання і залишає Академію.   

Ілюструє відомі на той час журнали: з «Нивою», наприклад, співпрацював мало не 30 років. Серед кількасот ілюстрацій – багато робіт, за допомогою яких художник популяризував Україну, її історію, літературу, народні звичаї та побут. 

1905р. І.Їжакевич назавжди повертається до України. Працює художнім керівником рисувальної школи при Києво-Печерській Лаврі. Розписує Свято-Покровську церкву в Покровському монастирі, церкву Всіх Святих і храм преподобних  Антонія та Феодосія Печерських.

1910р.у рамках благодійних заходів  бере участь у розробці ескіза та виданні 100-тисячним накладом плаката  з портретом і життєписом Тараса Шевченка. 

1911р. Їжакевич почав розпис церкви св.Георгія на місці битви під Берестечком. Створив композицію «Голгофа», разом з учнями оздоблював склепіння, ворота, двері, колони.  Роботі перешкодила Перша світова війна. Коли Пляшеву окупували австро-угорці, монастир на «Козацьких могилах»був розграбований, дзвін та роботи Їжакевича безслідно зникли.   

 1917р. Іван Їжакевич повернувся до Києва.  Разом з колегами створює першу  професійну спілку художників. Пише портрети, пейзажі, створює графічні роботи, розписує Борисоглібську церкву та Успенський собор, ілюструє «Кобзаря», видає кілька статей про життя  і творчість Тараса Шевченка.

У 1930-і роки митець створює цикл полотен, присвячених Шевченкові: «Гайдамаки в Умані», «Перебендя», «Зустріч Т. Шевченка з сестрою Яриною», «Похорон Шевченка» та  одну з найкращих своїх робіт — «Мені тринадцятий минало» — за мотивами відомого твору Кобзаря. 

 Ілюструє видання творів  Шевченка, Гоголя, Франка,   Коцюбинського, Лесі Українки, Квітки-Основ'яненка. 

Слід сказати, що ввершиною творчості Їжакевича-ілюстратора стало оформлення  ювілейного видання «Кобзаря» у 1939р.: понад  30 малюнків можна вважати, без перебільшення, хрестоматійними. 

 Під час Другої Світової війни художник залишався у окупованому Києві. Працював над ілюстраціями до «Енеїди» І.Котляревського.

Загалом же впродовж свого творчого життя Їжакевич створив понад 20 тисяч робіт. 

Помер І.С.Їжакевич 19 січня 1962р.

Твори митця зберігаються у багатьох музеях України та світу, найкращі – у Національному музеї ім. Т.Шевченка.

 Підготувала Олена Бондаренко

2 серпня

Інші дати
Іван Підоплічко
1905 – український зоолог, палеонтолог, теріолог, засновник археозоологічних досліджень в Україні. Засновник Українського теріологічного товариства. Ініціатор створення довідника «Фауна України» в 40 т. та Національного науково-природничого музею АН України.
Розгорнути
Сергій Нігоян
1993 – учасник Євромайдану в Києві, перший загиблий під час протистоянь на вулиці Грушевського. Герой України.
Розгорнути
Народився Кость Буревій
(1888, Росія – 1934) - український поет, драматург, театрознавець, літературний критик. Автор історичної драми «Павло Полуботок», сатиричних творів «Опортунія», «Хами», «Чотири Чемберлени».
Червоні чвари! Час червоний! Чурило черево чи чоло, чи чо, чи чох, чи чор зна що? Чи очі плачуть, чи регочуть? (Кость Буревій)
Розгорнути