chrome firefox opera safari iexplorer

2 листопада – 140 років від дня народження відомого  українського художника Антона Манастирського

02 листопада 2020 о 10:19
zbruc.eu

Антін Іванович Манастирський народився 1878р. в с.Завалів (нині Підгаєцького району Тернопільської області) – одному з найстаріших сіл Західної України, що розташувалося на правому березі живописної річки Золота Липа.  Батько майбутнього художника працював поштовим урядовцем. У родині панувала атмосфера любові до українських мови, історії, пісні, до рідної землі. Це сприяло формуванню світоглядних цінностей, які Антін зберіг на все життя й які надихали його у творчості.

Початкову освіту А.Манастирський отримав у одній зі шкіл Станіслава. Навчався у Львівській художньо-промисловій школі, потім вступив до Краківської академії красних мистецтв. 

 1900р. за сприяння «Товариства для розвою руської штуки», до якого входив художник, відбулася перша виставка його творів. Відтоді Антін Манастирський працює плідно і натхненно. Його пейзажі, портрети, історичні полотна, побутові сценки знаходять нових і нових поціновувачів.  З особливими, глибоким почуттями Манастирський пише картини на теми української пісенної творчості. Він і сам якось записав: «Все життя я мріяв, щоб думи мої, які я втілював у своїх картинах, були близькі і зрозумілі народові». Чимало творів художника дістали свої назви   за рядками народних пісень: «Засвіт встали козаченьки», «Ой там, під  горою», «Ой під гаєм, гаєм»…

Серед робіт художника – численні портрети козаків. Один з найвідоміших – «Запорожець» (Іван Сірко).

Антін Манастирський був прекрасним художником-ілюстратором та іконописцем.  Серед його робіт – ілюстрації до «Милої книжечки» відомої письменниці Іванни Блажкевич 1925р.; понад  2 тисячі робіт належать до духовного мистецтва. 

Нині полотна митця зберігаються у музеях Львова, Києва, Полтави, Дніпропетровська, Миколаєва, а також у приватних колекціях. 

А.І.Манастирський жив і творив у Львові. Тут помер 15 травня 1969р., проживши довге життя, сповнене натхнення й любові до рідної країни. Похований у родинній усипальниці на Личаківському цвинтарі

Ім’ям А. Манастриського названо одну з вулиць Тернополя.

 Олена Бондаренко, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

14 жовтня

Інші дати
Віктор Баранов
1950 – український поет, прозаїк, перекладач. Автор численних поетичних збірок, повістей та романів. Лауреат літературних премій імені Є. Плужника та О. Гірника.
 
Розгорнути
Народився Лесь Сердюк
(1940, м. Харків - 2010) - український актор. Знявся  в понад 90 фільмах ("Загибель ескадри", "Як гартувалася сталь", "Батальйони просять вогню", "Гетьманські клейноди", "Мамай", "Тарас Бульба").
Розгорнути
Народилася Раїса Кириченко (Корж)
(1943,  с. Землянки Полтавської області - 2005) - українська співачка (мецо-сопрано), народна артистка УРСР. Лауреат державної премії України ім. Т. Г. Шевченка. Кращі пісні: "Чураївна", "Козачка", "Стремено", "Жіноча доля", "Мамина вишня".
Знову наснилось дитинство, Тепле, як гарна весна. Вишня вдіглася в намисто,Мама щаслива й сумна. Там за село проводжала Долю мою молоду... Щедро мені щебетала Мамина вишня в саду. (Слова Дмитра Луценка, музика Анатолія Пашкевича)
Розгорнути
Покрова Пресвятої Богородиці
Відзначення свята Покрови має дуже глибоку історію в Україні. Хоча свято було впроваджене ще з часів хрещення Русі, особливе шанування Покрови Богородиці починається з 12 століття, при князі Андрії Боголюбським, який і збудував першу на Русі Покровську церкву. Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят запорозьких козаків, котрі будували багато однойменних храмів та особливо шанували ікони Покрови.
Розгорнути
День українського козацтва
Гей, на горі там женці жнуть, А попід горою, яром, долиною Козаки йдуть. Гей, долиною, гей, Широкою козаки йдуть... (Українська народна пісня)
Розгорнути

Новини Дивитися всі