Під сивими зимними росами
Земля сеї ночі спала,
І перше знамено осені –
Горобини вогненний спалах.
Галина Гордасевич
«Надійшов вересневий час – сім погод у нас», – мовить народне прислів’я про перший місяць осені, що якраз ступив на поріг разом з першими дзвінками, які сьогодні пролунають у школах.
Свою назву вересень отримав від рослини – вереса, рожево-бузкове суцвіття якої саме зараз починає вкривати соснові бори, торф’яники та піщані пагорби Полісся. Ця назва першого місяця осені закріпилася у нашій мові порівняно недавно, лише на початку 20-того сторіччя. А до того, в кожному регіоні України він називався по-своєму, зокрема, зарев, маїк або ж сівень.
Давні ж українці взагалі називала вересень «ревун», від оленів та лосів, які саме о цій порі влаштовують шлюбні ігри. З цього дня колись бралися за копання буряків, бо ж вересніє, то й дощик сіє. А також підмічали: «Вересневий дощ, що почався вранці, довго не йтиме».
За народним календарем 1 вересня – Андрія Стратилата. О цій порі селяни мали закінчити всі торговельні та господарські угоди, починали сушити льон та мочити коноплі. Також в давнину існувала традиція вперше садити хлопчиків, яким виповнювалося 4 роки, 1 вересня на коня. Таким чином майбутніх чоловіків привчали до дорослого життя і роботи.
За церковним календарем 1 вересня вшановують мученика Андрія Стратила і з ним 2593 мучеників; святителя Питирима, єпископа Великопермського; мучеників Тимофія, Агапія і Феклу.
Іменинники 1 вересня:
Андрій, Тимофій, Фекла, Агапій і Питирим.
1 вересня народились:
1832 – Олександр Поль – український дослідник, археолог, краєзнавець, меценат. Відкрив Криворізький залізорудний басейн. Заснував у Дніпропетровську краєзнавчий музей, названий його ім’ям.
1947 – Микола Мозговий – український естрадний співак, композитор-пісняр, народний артист України. Автор пісень «Серце скрипки», «На щастя, на долю», «Тополиний край», «Горянка» та ін.
1 вересня відзначають:
- День знань.
- День підприємця України.
Події 1 вересня:
1632 – Лаврська школа була об’єднана з Київською братською школою у Київську колегію, що дістала назву Києво-Могилянської.
1819 – вперше поставлено на сцені Полтавського театру п’єсу Івана Котляревського «Наталка Полтавка».
1866 – відкриття першої в Україні залізничної магістралі на ділянці Одеса – Балта довжиною 257 верст.
1898 – почалися заняття в Київському політехнічному інституті.
1964 – у Києві відкрито перший в Україні широкоформатний кінотеатр «Україна».
1964 – перший вихід на телеекрани програми «На добраніч, малюки!»
1996 – в Україні в обіг введена національна валюта – гривня.
2001 – почав діяти новий Карний кодекс, за яким відмінено смертну кару.
2006 – в Криму запрацював перший у світі кримськотатарський канал.
Чи знаєте ви, що:
Ідея його створення Київського політехнічного інституту була висловлена ще у 1880 році, та перші збори установчого комітету відбулися лише у 1896.
Заняття в інституті розпочалися 1 вересня 1898 р. у приміщенні, збудованому для комерційного училища (вул. Воровського, 24), яке на рік взяв в оренду інститут. Після завершення будівництва (квітень 1902 р.) інститут мав у розпорядженні повний комплекс будівель: головний корпус – інженерне, механічне та агрономічне відділення, канцелярія, фундаментальна науково-технічна бібліотека; хімічний корпус – хімічне відділення; механічні майстерні з центральною електростанцією для освітлення всіх будівель і опалення головного корпусу; будівлі дослідного поля, двір для худоби, сільськогосподарську ферму та сад; житло для професорів і лаборантів – 2 будівлі; студентська їдальня.
Першим директором КПІ був призначений В.Л. Кирпичов, як фахівець в області організації й створення вищих навчальних закладів. Науково-методичну допомогу під час організації та становлення інституту надали корифеї науки Д.І. Менделєєв, М.Є. Жуковський, К.А. Тимірязєв та інші. Педагогічний колектив КПІ вперше в країні започаткував конкурсний порядок призначення професорів кафедр виключно з осіб, які мають учений ступінь. Це був найдоцільніший метод комплектування кафедр висококваліфікованими фахівцями. Для роботи в інституті було запрошено багатьох відомих вчених Києва, Москви, Петербургу, Казані, Харкова.
Термін навчання в інституті складав чотири роки (вісім семестрів). Система навчання курсова. Передбачалося, що скорочення часу навчання на один рік не зашкодить якості курсу, а досягатиметься шляхом підвищення інтенсивності викладання, скорочення канікул і екзаменаційного періоду. При цьому промисловість швидше матиме фахівців, а молоді люди на рік раніше вступатимуть у самостійне життя. (За матеріалами сайту kpi.ua)
«Рідна країна»
