chrome firefox opera safari iexplorer

23 жовтня  — 125 років від дня народження композитора Пилипа Козицького

23 жовтня 2018 о 07:06
uk.wikipedia.org

Майбутній композитор народився у с.Летичівці  (нині Монастирищенського району Черкаської області), в родині священика.

Закінчив духовну семінарію, потім —  Київську духовну академію (під час навчання був  регентом академічного хору). 1920р.  -  Київську консерватоію (під керівництвом відомого композитора Рейнгольда Глієра, якого називають основоположником української радянської музики). 

У 1918–1924р.р. викладав у Київському музично-драматичному інституті ім. М.Лисенка. Був одним із засновників та керівників Музичного товариства ім. М.Леонтовича, головним редактором журналів «Музика» та  «Музика масам». Ініціював створення Хорового товариства при Спілці композиторів України.  

П.Козицького, поряд із М.Леонтовичем, К.Стеценком, Я.Степовим, називали прихильником модернізму в музиці, що чекістів від мистецтва не могло не насторожувати.  А ще ж походження, співпраця  з Курбасовим театром «Березіль» (написав музику до двох його постановок), квартира у відомому будинку «Слово» — а значить, спілкування  з Хвильовим, Кулішем, Йогансеном, тим таки Курбасом та ще цілою низкою «неблагонадійних»! От вам і підстави для перелідувань, а то й арешту…

Натомість Козицький став першим «чиновником від музики» — очолив Вищий музичний комітет Наркомосвіти УРСР. До речі, тоді  взявся втілювати ідею К.Барвінського щодо створення в Україні мережі музичних шкіл. Виступав з лекціями на теми історії  української музики в Музично-драматичному інституті.  

1935р. П.Козицький розлучився з дружиною і переїхав до Києва. Мешкав на Інститутській, поруч зі зловісною будівлею НКВС. Був викладачем, потім — професором Київської консерваторії.  Наприкінці 1930-х написав музику до відверто пропагандистських фільмів «Стожари» та «Кубанці».

1938–1941р.р. працював  художнім керівником Української державної філармонії . Під час німецької окупації  евакуювався з родиною до Уфи.

1952–1956р.р. — голова правління Спілки композиторів України.

Помер П.О.Козицький 27 квітня 1960р. в Києві.  

Як зазначають дослідники творчості Пилипа Козицького, його музика спирається на джерела українського пісенного фольклору та традиції української музичної класики. В його доробку — опери «Невідомі солдати», «За Батьківщину», кантата «Пам'яті більшовика»,  сюїта «Козак Голота», хори, твори для фортепіано, пісні, обробки народних пісень «Вісім українських народних новел».

П.Козицький – музикознавець є автором  праць «Творчість Леонтовича», «К.Стеценко», «Українська народна пісня», «Тарас Шевченко і музична культура» та інших, а також дослідження «Спів і музика в Київській  академії за 300 років її існування».

Одна з рідко згадуваних сторінок біографії Пилипа Козицького:  У 20-ті роки минулого століття він став одним із найактивніших діячів Української автокефальної православної церкви. Був головним доповідачем з питання церковного співу на Першому Всеукраїнському православному церковному соборі 1921р.  Крім того, писав духовну музику, яку  знавці характеризували як авангардну, що поєднує сучасні засоби виразності з українськими церковними традиціями.

Відомо також, що свого часу Пилип Козицький написав кілька чудових романсів на слова раннього Павла Тичини, але вони не друкувалися й не виконувалися.

Олена Бондаренко, 

Громадький рух Миколи Томенка «Рідна країна»

17 листопада

Інші дати
Міжнародний день студентів
Цей день приурочений події, яка сталася в колись окупованої нацистами Чехословаччини. 28-го жовтня 1939-го року студенти та викладачі празьких університетів виступили на мирну демонстрацію на знак річниці утворення свого історичного держави. Фашисти, побачивши непокору з боку народу захопленої ними території, цинічно розігнали цю мирну демонстрацію, застосовуючи властиву їм жорстокість, внаслідок чого був убитий Ян Оплетал, один із студентів медичного факультету. Його похорони переросли у відкриту і масову акцію протесту. Почалися арешти. З ранку, 17-го листопада 1939-го року, прагнучи придушити виниклий настрій народних мас, карателі оточили празькі студентські гуртожитки і заарештували понад 1200-т студентів, а також ряд представників викладацького складу, з яких дев’ятеро активістів та студентів цього руху демонстративно стратили в катівнях в’язниці празького району Рузіне без суду. Решта були відправлені в концтабір Заксенхаузен. Побоюючись подальшого опору, за особистим наказом Гітлера всі вищі навчальні заклади Чехії були закриті до кінця війни.
Розгорнути
Народився Михайло Щепкін
(1788, Росія – 1863) – визначний актор української та російської сцени. Викуплений з кріпацтва І.Котляревським та іншими. В українському репертуарі був першим Виборним та Чупруном у п'єсах І.Котляревського «Наталка-Полтавка» та «Москаль-Чарівник», що залишилися кращими в його доробку.
Розгорнути
Народився Григорій Кочур
(1908, с. Феськівка Чернігівської обл. - 1994) - український перекладач, поет, літературознавець, громадський діяч. Автор книг "Друге відлуння", "Інтинський зошит" та ін.
Розгорнути