chrome firefox opera safari iexplorer

4 жовтня: це цікаво знати

04 жовтня 2019 о 00:04

У кожнім краї символом є квітка,

яка стає окрасою садка:

у Англії стокротка-маргаритка,

а у французів лілія струнка.

Черешня й хризантема у Ніппоні

(вони ввійшли в його казковий міт)

і викоханий в теплому підсонні

в Єгипті лотоса зірчастий квіт.

А на Вкраїні – соняшник. У гурті

квітчастому, над морем мальв, жоржин,

лукавих чорнобривців і настурцій

самотньо пнеться він до височин.

Юрій Клен

«Як не з дощем, то з снігом», так лаконічно характеризували другий місяць осені наші пращури. Адже у жовтні дерева починають швидко скидати свої жовто-багряні шати. У лісах замовкає пташине багатоголосся, а левади та видолинки все частіше вкриваються сизою памороззю. Осінь запросила до господи свого другого брата, якого наші предки ще називали «грязень», «хмурень», «листопадник» та «зазимник».

У дохристиянські часи існувала ще одна назва другого місяця осені, що, можливо, найточніше передавала глибинну суть цієї найшанованішої нашими предками пори – «весільник». Адже за українською обрядовістю саме з Покрови, 14 жовтня, вже дозволялося справляти весілля. Чому саме з Покрови? Тому, що все життя давніх українців підлягало чіткій регламентації. Турбота про врожай, що починалася навесні: «Квітневої роботи на май не відкладай, то їстимеш коровай», продовжувалася влітку: «Червень тому зелениться, хто працювати не ліниться», «Хто в липні жари боїться, то взимку не має чим погріться» та «Серпневого дня зимовим тижнем не заміниш» – закінчувалася у вересні. І лише у жовтні, коли врожай вже зібрано, а ниву засіяно озиминою, селянин нарешті міг собі дозволити відпочити та влаштувати особисте життя. «У маю розумний жениться, а дурна заміж йде, а у жовтні розумна заміж іде, а дурний жениться».

У народі 4 жовтня, на Кіндрата, зазвичай читали замови, а також виконували обряди, які дозволяли сподіватися на родючий майбутній рік. Говорили, що в цей день обов’язково потрібно працювати, оскільки саме це обіцяє благополуччя, багато грошей найближчим часом. А про тих, хто доживши до 4 жовтня, ще легковажив із підготовкою до зими говорили: «Пустий господар по Кіндраті не має ще кожуха в хаті».

На Кіндрата приступали до робіт у стодолах. Ці двоповерхові споруди використовували для того, щоб молоти зерно. 4 жовтня молотники збиралися біля стодол, співали пісень та розмовляли. Роботи починалися опівночі з розведення багаття, жар від якого потім підсушував снопи. Обов’язковими стравами 4 жовтня для селян були: вівсяна каша та пироги.

Також підмічали, якщо цього дня дув різкий північно-західний вітер, очікували холодної і сніжної зими. Існувала ще одна прикмета: погода цього дня мала не змінюватись ще 4 тижні.

За церковним календарем 4 жовтня відзначають знайдення мощей святого Димитрія, митрополита Ростовського та вшановують апостола від 70­ох Кондрата; преподобного Даниїла Шужгорського; преподобного Йосипа Заоникиївського; священномучеників Іпатія, єпископа, та Андрія, пресвітера; святих Ісакія і Мелетія, єпископів Кіпрських; мучеників Євсевія і Приска.

Іменинники 4 жовтня:

Андрій, Агнія, Овсій, Мелетій, Кіндрат, Дмитро.

Ім’я Дмитро походить від імені давньогрецької богині землі Деметри. Маленький Дмитро росте хворобливим. Саме це пізніше змушує його шукати постійного захисту і допомоги у матері. Він вимогливо ставиться до оточуючих. Розумний, наполегливий. Легко рухається вгору службовими сходами там, де професія вимагає спілкування. Любить розважатися і, як правило, не обмежує себе в цьому. Любить випити, однак рідко стає алкоголіком. З жінками стосунки не стабільні. Легко закохується. Часто кілька разів одружується. Однак про дітей від першого шлюбу турбується до кінця життя. Головною людиною у житті залишається мама.

4 жовтня народились:

1891 – Юрій Клен (Освальд Бургардт) – український поет, перекладач, літературний критик. Автор збірки «Каравели», епопеї «Попіл імперій», есе «Спогади про неокласиків», перекладів з англійської, німецької, французької та інших мов.

1895 – Дмитро Андрусенко – український диригент, бандурист, педагог; організатор і диригент капел бандуристів. Майстер з виготовлення українських народних музичних інструментів (бандур, цимбал, сопілок).

4 жовтня відзначають:

  • Всесвітній день тварин.
  • Всесвітній тиждень космосу.

Події 4 жовтня:

1582 – Папа Римський Григорій XIII оголосив про проведення реформи календаря, що мала за мету ліквідувати помилку в обчисленні дат: з моменту введення юліанського календаря до XVI століття «набігла» різниця в 10 днів порівняно з астрономічною датою. Згідно з нововведенням Папи, після 4 жовтня 1582 року одразу ж наступало 15 жовтня. Новий календар отримав назву «григоріанського».

1800 – у Луганську стала до ладу перша доменна піч в Україні.

1853 – розпочалася Кримська війна, Російською Імперією і союзницькими військами Османської імперії, Великої Британії, Французької імперії та Сардинського Королівства.

1875 – декретом австро-угорського цісаря Франца-Йосифа I засновано університет у Чернівцях (нині Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича).

1883 – вперше вирушив у рейс «Східний експрес», що з’єднав Османську імперію з Західною Європою.

1890 – у Львові створено Русько-Українську Радикальну Партію – першу українську політичну партію.

1900 – прем’єрою опери «Янек» В. Желенського відкрився для глядача Львівський оперний театр.

1911 – у Лондоні введено в дію перший у світі ескалатор.

1937 – в газеті «Правда» з’явилася критична стаття, згідно з якою українську мову потрібно більше наблизити до російської.

1947 – ЦК КП(б)У ухвалив рішення про створення 7 спеціальних груп НКВС для ліквідації борців за незалежність України, членів Центрального та крайових проводів ОУН.

1957 – з космодрому Тюратам в Казахстані запущено перший у світі штучний супутник Землі під назвою «Супутник-1». ООН проголосив цей день Днем початку космічної ери людства.

1958 – з Лондона до Нью-Йорку розпочалися перші регулярні трансатлантичні рейси реактивних літаків.

1968 – відбувся перший політ пасажирського літака Ту-154.

1989 – у Києво-Печерській лаврі відкрито духовну семінарію Руської Православної церкви.

2001 – англійські вчені розшифрували генетичний матеріал бактерії, що викликає чуму.

2001 – українські сили ППО під час навчань над Чорним морем помилково збили російський пасажирський лайнер, який виконував рейс з Тель-Авіва до Новосибірська.

Чи знаєте ви, що:

  • 99% живих істот, які існували на Землі, вже вимерли.
  • За останні 4000 років не було приручено жодної тварини.
  • Кицька – єдина домашня тварина, яка не згадується у Біблії.
  • Крокодили не вміють висолоплювати язик.
  • Іспанія у перекладі означає «земля кролів».

«Рідна країна»

Розділи: Календар

17 грудня

Інші дати
День пам’яті Великомучениці Варвари
Свята Варвара - християнська свята, великомучениця. 306 року в юному віці у м. Іліополі (Мала Азія) постраждала за сповідання віри Христової — за присудом місцевої влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор. Відразу після її мученицької кончини діва Варвара стала вшановуватися християнами, як свята великомучениця. Святість діви Варвари засвідчувалася також багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці. З 1960 р. мощі святої великомучениці Варвари перебувають у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.
Розгорнути
День працівника державної виконавчої служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи значення органів державної виконавчої служби у забезпеченні виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб, на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України і громадськості…» згідно Указу Президента України «Про День працівника державної виконавчої служби» від 22 липня 2009 р. № 569/2009.
Розгорнути
Народився Данило Щербаківський
(1877, с.Шпичинці, Житомирська область – 1927) – етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч. Автор понад 40 друкованих наукових досліджень та десятки рукописів («Козак Мамай», «Українські дерев»яні церкви», «Символіка в українському мистецтві», Український килим» та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Новаченко
(1898, м.Буринь, Сумська область – 1966) - український ортопед-травматолог. Праці присвячено питанням лікування переломів кісток, протезування тощо. Широко відомі відновні операції на опорно-руховому апараті за Новаченком, кісткова пластика.
Розгорнути
Народився Юрій Шерех (Шевельов)
(1908, м. Харків - 2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Автор фундаментальних наукових праць "Предісторія слов'янської мови: історична фонологія загально-слов'янської мови", "Історична фонологія української мови" та ін.
Розгорнути

Новини Дивитися всі