chrome firefox opera safari iexplorer

4 жовтня: це цікаво знати

04 жовтня 2018 о 00:04

«У кожнім краї символом є квітка,

яка стає окрасою садка:

у Англії стокротка-маргаритка,

а у французів лілія струнка.

Черешня й хризантема у Ніппоні

(вони ввійшли в його казковий міт)

і викоханий в теплому підсонні

в Єгипті лотоса зірчастий квіт.

А на Вкраїні – соняшник. У гурті

квітчастому, над морем мальв, жоржин,

лукавих чорнобривців і настурцій

самотньо пнеться він до височин.»

Юрій Клен

«Як не з дощем, то з снігом», так лаконічно характеризували другий місяць осені наші пращури. Адже у жовтні дерева вже починають швидко скидати свої жовто-багряні шати. У лісах замовкає пташине багатоголосся, а левади та видолинки все частіше вкриваються сизою памороззю. Осінь запросила до господи свого другого брата, якого наші предки ще називали «грязень», «хмурень», «листопадник» та «зазимник».

У дохристиянські часи існувала ще одна назва другого місяця осені, що, можливо, найточніше передавала глибинну суть цієї найшанованішої нашими предками пори – «весільник». Адже за українською обрядовістю саме з Покрови, 14 жовтня, вже дозволялося справляти весілля. Чому саме з Покрови? Тому, що все життя давніх українців підлягало чіткій регламентації. Турбота про врожай, що починалася навесні: «Квітневої роботи на май не відкладай, то їстимеш коровай», продовжувалася влітку: «Червень тому зелениться, хто працювати не ліниться», «Хто в липні жари боїться, то взимку не має чим погріться» та «Серпневого дня зимовим тижнем не заміниш» – закінчувалася у вересні. І лише у жовтні, коли врожай вже зібрано, а ниву засіяно озиминою, селянин нарешті міг собі дозволити відпочити та влаштувати особисте життя. «У маю розумний жениться, а дурна заміж йде, а у жовтні розумна заміж іде, а дурний жениться».

4 жовтня у народі вшановували Кіндрата. А про тих, хто доживши до 4 жовтня, ще легковажив із підготовкою до зими говорили: «Пустий господар по Кіндраті не має ще кожуха в хаті». Також підмічали, якщо цього дня дув різкий північно-західний вітер, очікували холодної і сніжної зими.

Існувала ще одна прикмета: погода цього дня мала не змінюватись ще 4 тижні.

За церковним календарем 4 жовтня відзначають знайдення мощей святого Димитрія, митрополита Ростовського та вшановують апостола від 70­ох Кондрата; преподобного Даниїла Шужгорського; преподобного Йосипа Заоникиївського; священномучеників Іпатія, єпископа, та Андрія, пресвітера; святих Ісакія і Мелетія, єпископів Кіпрських; мучеників Євсевія і Приска.

Іменинниками 4 жовтня є:

Андрій, Агнія, Овсій, Мелетій, Кіндрат та Дмитро.

Ім’я Дмитро походить від імені давньогрецької богині землі Деметри. Маленький Дмитро росте хворобливим. Саме це пізніше змушує його шукати постійного захисту і допомоги у матері. Він вимогливо ставиться до оточуючих. Розумний, наполегливий. Легко рухається вгору службовими сходами там, де професія вимагає спілкування. Любить розважатися і, як правило, не обмежує себе в цьому. Любить випити, однак рідко стає алкоголіком. З жінками стосунки не стабільні. Легко закохується. Часто кілька разів одружується. Однак про дітей від першого шлюбу турбується до кінця життя. Головною людиною у житті залишається мама.

4 жовтня народились:

1891 – Юрій Клен (Освальд Бургардт) – український поет, перекладач, літературний критик. Автор збірки «Каравели», епопеї «Попіл імперій», есе «Спогади про неокласиків», перекладів з англійської, німецької, французької та інших мов.

1895 – Дмитро Андрусенко – український диригент, бандурист, педагог; організатор і диригент капел бандуристів. Майстер з виготовлення українських народних музичних інструментів (бандур, цимбал, сопілок).

4 жовтня відзначають:

  • Всесвітній день тварин.
  • Всесвітній тиждень космосу.

Події 4 жовтня:

1582 – Папа Римський Григорій XIII оголосив про проведення реформи календаря, що мала за мету ліквідувати помилку в обчисленні дат: з моменту введення юліанського календаря до XVI століття «набігла» різниця в 10 днів порівняно з астрономічною датою. Згідно з нововведенням Папи, після 4 жовтня 1582 року одразу ж наступало 15 жовтня. Новий календар отримав назву «григоріанського».

1875 – декретом австро-угорського цісаря Франца-Йосифа I засновано університет у Чернівцях (нині Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича).

1890 – у Львові створено Русько-Українську Радикальну Партію – першу українську політичну партію.

1911 – у Лондоні введено в дію перший у світі ескалатор.

1937 – в газеті «Правда» з’явилася критична стаття, згідно з якою українську мову потрібно більше наблизити до російської.

1957 – з космодрому Тюратам в Казахстані запущено перший у світі штучний супутник Землі під назвою «Супутник-1». ООН проголосив цей день Днем початку космічної ери людства.

1989 – у Києво-Печерській лаврі відкрито духовну семінарію Руської Православної церкви.

2001 – англійські вчені розшифрували генетичний матеріал бактерії, що викликає чуму.

Чи знаєте ви, що:

  • 99% живих істот, які існували на Землі, вже вимерли.
  • За останні 4000 років не було приручено жодної тварини.
  • Кицька – єдина домашня тварина, яка не згадується у Біблії.
  • Крокодили не вміють висолоплювати язик.
  • Іспанія у перекладі означає «земля кролів».

«Рідна країна»

Розділи: Календар

18 жовтня

Інші дати
Народився Віктор Аверін
(1885, с. Чепіль, Харківська область – 1955) – український зоолог, громадський діяч. Опублікував близько 340 праць з ентомології, орнітології, мисливствознавства, рибництва, і охорони природи. Один із перших організаторів справи захисту рослин в УРСР і підготовки кадрів у цій галузі.
Розгорнути
Народився Володимир Різниченко
(1870, с. Велентієве, Чернігівська область – 1932) – український геолог, художник-карикатурист, поет. У своїх дослідженнях грунтовно висвітлив стратиграфію та тектоніку Середнього Придніпров’я («Природа Канівських дислокацій», «До питання про час і умови утворення укр. лесу», «Про четвертинні рухи земної кори в районі сер. Дніпра»). Ініціатор заснування Канівського музею-заповідника «Могила Т.Шевченка».
Розгорнути
Народилася Євгенія Ярошинська
(1868, с. Чуньків, Чернівецька область – 1904) – українська письменниця, етнограф, фольклорист, громадський діяч. Видала зібрані нею на Буковині «Народні пісні з-над Днітра».
Розгорнути