chrome firefox opera safari iexplorer

23 січня: це цікаво знати

23 січня 2019 о 00:08

«Через слух люди впадають у високоум’я, пиху й порожню славу, особливо, коли прислухаються, що їх хтось хвалить.»
Петро Могила

За церковним календарем 23 січня вшановують святителя Григорія, єпископа Ниського; преподобного Дометіана, єпископа Мелітинського; святителя Феофана, затворника Вишенського; преподобного Маркіяна, пресвітера; преподобного Павла Комельського або Обнорського; преподобного Макарія; блаженну Феозву, дияконису.

У народі святителя Григорія називали Літоукажчиком, тому що природні явища цього дня вказували на погоду майбутнього літа.

Якщо 23 січня буде іній на деревах і стогах, то літо буде мокрим і холодним. Якщо вітер дме з півдня – літо буде грозовим. Якщо наші пращури у цей день спостерігали іній, то вірили, що 15–16 червня буде дощ.

Іменинниками ж 23 січня є:
Григорій, Макар, Павло, Марко, Феофан.

23 січня народились:

1848 – Богдан Ханенко – промисловець, колекціонер, меценат. Один із засновників Київського художньо-промислового та наукового музею. На основі зібрання Б. Ханенка в 1921 р. в Києві було створено Музей мистецтв Всеукраїнської академії наук (нині – Музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків).

1949 – Григорій Чубай – український поет, перекладач. Один із чільних представників НМ-дискурсу у львівському андеґраунді 1970-х рр. Автор посмертно виданих поетичних книг «Говорити, мовчати і говорити знову», «Плач Єремії» та «П’ятикнижжя».

Події 23 січня:

2002 – 18-річний Руслан Пономарьов з Краматорська достроково став наймолодшим в історії чемпіоном світу з шахів за версією ФІДЕ
2005 – інавгурація третього Президента України Віктора Ющенка.

Чи знаєте ви, що:

Богдан Ханенко – людина, яка близько сорока років збирала твори світового мистецтва і подарувала Києву музей.

Народився він 1849 р. на Чернігівщині, де Ханенкам належали землі, подаровані ще гетьманом Кирилом Розумовським. Освіту отримав у Москві, на юридичному факультеті університету. 1875 року його обирають мировим суддею, він одружується на Варварі Терещенко, дочці відомого київського мецената Миколи Терещенка. Можливо, cаме молода дружина й пробудила в душі Богдана пристрасть до колекціонування. Спершу він збирав роботи давніх майстрів західних шкіл, потім, працюючи п’ять років у Варшаві, захопився збиранням скульптури, виробів художньої промисловості.

1881 року Богдан Іванович вийшов у відставку, і молоде подружжя поселилося в Києві. З 1889 року Б.Ханенко очолив управління справами Товариства заводів братів Терещенків, брав активну участь у всіх благодійних акціях тестя, продовжував збирати твори мистецтва і мріяв про музей, у залах якого можна було б розмістити зібрані скарби.

Питання про Міський музей у Київській Думі порушувалося ще з 1888 року, в 1894 р. було створено Комітет, що мав опікуватися його будівництвом. На першій же його нараді М.Терещенко заявив, що його родина дає на будівництво музею 50 тисяч карбованців, його підтримали інші члени Комітету, й одразу ж було зібрано капітал у 63 тис. крб.

Богдан Іванович активно почав працювати в Комітеті. Автором найкращого проекту, який відповідав рельєфним особливостям ділянки, яку виділило місто, став архітектор П.Бойцов. 21 вересня 1887 року урочисто заклали будівлю Міського музею. Його детальний проект розробили київські архітектори В.Миколаєв і В.Городецький. У серпні 1889 р. на першому поверсі вже працювала виставка, на якій було представлено колекцію В.Хвойди (понад 2000 експонатів), на придбання якої М.Терещенко пожертвував 5 тис. крб.

Богдан Іванович і Варвара Миколаївна передали музею зі своєї археологічної колекції 3 145 предметів. Вони розв’язували як проектні, так і фінансові проблеми музею.

Коли навесні 1917 року Богдан Іванович тяжко захворів, то заповів усі свої капітали і колекції Художньо-промисловому музею за єдиної умови: музей повинен називатися «Зібрання Ханенка». Але Головосвіти вирішило, що «через відсутність у Ханенка революційних заслуг музей має носити ім’я когось більш достойного».

Лише 1988 року будівлю та інтер’єри на вулиці Терещенківській реставрували, і після тривалих років забуття музей має тепер ім’я тих, хто його створив – Богдана та Варвари Ханенків. (газ. «Народне слово»)

«Рідна країна»

Розділи: Календар

20 лютого

Інші дати
Ганна Затиркевич-Карпинська
1855 – українська актриса, майстер характерних і комедійних образів. Ролі: Риндичиха («По ревізії» М. Кропивницького), Ганна («Безталанна» І. Карпенка-Карого), Лимериха («Лимерівна» Панаса Мирного).
Розгорнути
Народився Василь Барвінський
(1888, м. Тернопіль - 1963) - український композитор, піаніст, музикознавець, педагог, музичний критик, диригент.
Розгорнути
Народився Лев Ревуцький
(1889, с.Іржавець Полтавська область - 1977) - український композитор, педагог, музичний і громадський діяч. Автор кантати-поеми «Хустина», «Ода пісні», «Зима», «Монологу Тараса Бульби».
Розгорнути
Народилася Марія Пригара
(1908, м. Москва - 1983) - українська письменниця, перекладачка. Авторка поетичних і прозових книжок для дітей.: збірки оповідань за мотивами українських народних дум "Козак Голота", повісті "Михайлик - джура козацький", творів у 2-х томах та інше.
Розгорнути
Народився Улас Самчук
(1905, с.Дермань, Волинська область – 1987) - український письменник, журналіст і публіцист, громадський діяч.
«Розбудова України і організація українського народу – ось основні гасла нашого часу. Не якісь старі порахунки, нікчемне амбіціонерське розбиття, не групова закукуріченість… І не отаманщина. А солідарна, творча будуюча і організуюча праця. Праця всього народу, праця кожної творчої одиниці» (Улас Самчук)
Розгорнути