Огидна річ – наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас.
Ліна Костенко
У народі 12 травня назвали – «Дев’ять цілителів», оскільки люди вважали, що Дев’ять мучеників, які згідно з переказами у місті Кизик постраждали в 3 столітті н. е. за християнство, допомагають подолати тілесні хвороби і різні епідемії.
Лікувалися в цей день, в основному, травами, змовами і молитвами. Вірили, що саме в цей день всі змови є найбільш ефективними. Якщо людина народжувалася 12 травня, говорили, що їй належить пройти дев’ять різноманітних випробувань.
Зоряне небо вночі 12 травня передвіщає багатий врожай, а яскравий і ясний схід сонця – тепле літо. Блискавка перед дощем в цей день – опади будуть йти довго.
За церковним календарем, 12-го травня вшановують дев’ятьох мучеників Кизицьких: Феогнида, Руфа, Антипатра, Феостиха, Артеми, Магна, Феодота, Фавмасія і Филимона; преподобного Мемнона, чудтворця; мучеників Діодора і Родопіана, диякона; преподобного Амфілохія Почаївського; святого Василія, єпископа Захолмського; мученика Іоанна Валаха.
Іменинники 12 травня:
Артем, Богдан, Филимон.
12 травня народились:
1865 – Софія Окуневська-Морачевська – перша жінка-лікар в Австро-Угорщині, українська громадська діячка.
1888, – Варвара Адріанова-Перетц – український і російський літературознавець, фольклорист, мовознавець, текстолог, бібліограф, педагог. Дослідниця давньоруської літератури, зокрема «Слова о полку Ігоревім» та інших пам’яток ХІ–ХVI cт.
1924 – Федір Моргун – український державний і громадський діяч, учений-агроном, письменник і публіцист.
1936 – Іван Марчук– український живописець, лауреат Шевченківської премії. Один із 100 геніїв світу.
12 травня відзначають:
- День матері в Україні.
- Всесвітній день медичних сестер.
- Міжнародний день запобігання синдрому хронічної втоми.
Події 12 травня:
996 – у Києві освячена перша у Київській Русі кам’яна церква – Десятинна.
1929 – у Львові створена організація письменників Західної України – «Гроно».
1954 – УРСР стала постійним членом ЮНЕСКО.
Чи знаєте ви, що:
Софія Окуневська походила зі старовинного українського роду, який був яскравим прикладом національної гідності та патріотичної свідомості. Прадідом Софії був Стефан на прізвище Окунь, який заледве вмів читати і писати. Його нащадок – Адам-Данилко – вже писався Окуневським і вивчився на священика. Діти та внуки Адама стали священиками та лікарями. Серед них дядьки Софії: Кирило – перший українець, що здобув фармацевтичну освіту, та Ярослав Окуневський – військовий лікар, контр-адмірал Австро-Угорського флоту, мандрівник, публіцист, меценат, національно-просвітницький діяч.
Сама ж Софія для того, щоб стати першою жінкою-лікарем в Австро-Угорщині, пройшла досить сувору школу випробувань твердості духу. І першим таким випробуванням був публічний іспит на атестат зрілості у Львівській академічній гімназії.
Справа у тому, що програми жіночих шкіл у Галичині не передбачали грецької та латини. До того ж, дівчата не допускалися до державного іспиту на атестат зрілості, а без нього про університет годі було мріяти. Софія доклала немало зусиль і отримало дозвіл на складання іспитів, але довелося робити це публічно. Судячи з резонансу в галицькій пресі, це була сенсаційна подія. Присутніми на іспиті були, зокрема, Іван Нечуй-Левицький, Олександр Кониський з дочкою, Іван Белей та Іван Франко. Ця подія відбулася у 1885 році.
«Рідна країна»
