chrome firefox opera safari iexplorer

7 травня: це цікаво знати

07 травня 2020 о 00:08

Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими,

не буковинськими українцями,

а українцями без офіційних кордонів.

Іван Франко

За народним календарем у минулі часи до 7 травня у селян закінчувався хліб, розпочинався голодний травень: «Ну, хліб-то давно весь вийшов, піди візьми у Савки в лавці». У давнину з цього дня бувало ще 12 холодів. У садах починають квітнути яблуні, розгортають бруньки груші. Вважалося, що цього дня людей гне до землі, і пристає різна марнота. Для позбавлення від напасті, селяни молилися і вмивалися святою водою.

За церковним календарем 7 травня вшановують мученика Саву Стратила і з ним 70-ох воїнів; преподобного Саву Києво-Печерського і преподобного Олексія, затворника Києво-Печерського, в Ближніх печерах; мучеників Пасикрата і Валентина; мучеників Євсевія, Неона, Леонтія, Лонгина та інших; преподобного Фому, юродивого; преподобну Єлизавету, чудотворицю; Молченську ікону Божої Матері.

Іменинники 7 травня:
Валентин, Єлизавета, Олексій, Леонтій, Сава.

7 травня народились:

1840 – Петро Чайковський – російський композитор, диригент, музично-громадський діяч. Мав українське коріння. В Україні написав понад 30 творів.

1855 – Микола Кащенко – український біолог, ембріолог, селекціонер, один із перших українських академіків, засновник акліматизаційних садів у Томську і Києві. Разом з В.О.Караваєвим створив зоологічний музей і був його першим директором.

7 травня відзначають:

     

  • День радіо.

Події 7 травня:

1610 – Галілео Галілей відкрив перші три супутника Юпітера (Іо, Європу, Ганімед).

1895 – у Санкт-Петербурзі російський фізик та електротехнік Олександр Попов продемонстрував винахід, який став прототипом радіо.

1920 – в ході радянсько-польської війни польська армія та українські частини Симона Петлюри зайняли Київ.

1937 – Німеччина та Італія оголосили про створення військового союзу, відомого як «Вісь Рим–Берлін».

1945 – о 2 год. 41 хв. у Реймсі, в штаб-квартирі генерала Двайта Ейзенхауера був підписаний акт про безумовну капітуляцію німецьких військ.

1954 – уряди США, Франції та Великої Британії відмовились прийняти СРСР в члени НАТО.

1984 – в Москві на вулиці кадебістами схоплений Андрій Сахаров і доставлений в Горьківську обласну клінічну психіатричну лікарню ім. Семашка.

1999 – вперше з моменту розколу християнської церкви у 1054 році Папа Римський Іван Павло II відвідав православну країну – Румунію.

Чи знаєте ви, що:

Пісня «Реве та стогне Дніпр широкий...» своїм народженням завдячує Марку Кропивницькому. Про те, що слова належать Т. Г. Шевченку, відомо всім, а от автора неповторної мелодії мало хто знає. Це композитор і педагог Данило Крижанівський. Любитель українського театру, він часто слухав, з яким натхненням читав Кропивницький «Причинну» Т. Г. Шевченка. І у нього народилася думка покласти на музику окремі строфи цієї поеми. Вона дуже сподобалася Марку Лукичу, і він вирішив будь-що надрукувати її. Проте, обидва наклади збірок текстів з нотами (1884 та 1896 року), де була і ця пісня, конфіскувала поліція. І тоді Кропивницький вирішив піти іншим шляхом.

В Одесі, де він на той час гастролював, з’явилися афіші, які запрошували на нову виставу. У призначений день простору залу, орендовану Марком Лукичем, заповнили робітники і студенти. Це був вечір пам’яті Кобзаря. У першому ряду сидів околоточний наглядач Рутковський. І ось, коли вистава добігала кінця, Кропивницький вийшов на авансцену і замість звичайної пісні, яку він повинен був виконувати за розвитком дії, могутнім голосом заспівав: «Реве та стогне Дніпр широкий...»

Публіка мимоволі пiдхопилася з місць, зустрівши овацією нову пісню. Околоточний, оцінивши поведінку глядачів як політичну демонстрацію, покликав поліцію. Але на нього ніхто не звертав увагу. Кропивницький співав, а публіка, підхопивши урочисту мелодію, сміливо підспівувала йому. Так відбулося перше прилюдне виконання славнозвісної пісні, яка з часом стала широко відомою в народі.

«Рідна країна»

Розділи: Календар

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути

Новини Дивитися всі