Над усе – честь і слава, військова справа,
щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала.
Пантелеймон Куліш
У народі вважалося, що з 6 червня, в день Семена Стовпника, починається справжнє літо, бо починала цвісти шипшина. Наші предки казали: «Шипшина цвіте – рум’янець року веде». Для предків шипшина вважалася символом краси і молодості, уособлювала собою справжню любов.
У той день, коли шипшина зацвітає, біля неї бабусі збирали онуків і розповідали їм байки, щоб росли вони сміливими і не полохливими. Вважалося, що коли зацвітає шипшина починає добре клювати карась.
За церковним календарем 6 червня вшановують преподобного Симеона стовпника на Дивній горі; преподобного Микиту Переяславського; мучеників Мелетія Стратилата, Стефана, Іоана, Серапіона, єгиптянина, Калиника, волхва, Феодора і Фавста і з ними 1218 воїнів з дружинами і дітьми.
Іменинники 6 червня:
Геннадій, Степан, Сусанна, Каленик.
6 червня народились:
1749 – Осип Дерибас (Дон Хосе де Рибас) – російський адмірал іспанського походження, засновник одеського порту та м. Одеси.
1885 – Євген Вульф – український та російський учений-ботанік, біогеограф, флорист. Автор гербарію кримської флори, організатор Ботанічного музею, склав першу ботанікогеографічну карту цього регіону.
1885 – Михайло Микиша – український оперний та камерний співак, педагог.
1889 – Ігор Сікорський – український авіаконструктор, «батько» світового вертольотобудування. Створив літаки «Гранд» («Руський витязь»), «Ілля Муромець», які поклали початок багатомоторній авіації. На літаках Сікорського були вперше здійснені рейси через Атлантичний і Тихий океани.
6 червня відзначають:
- День журналіста України.
- Вознесіння Господнє (у християн східного обряду).
Події 6 червня:
1683 – в Англії в Оксфорді відкрився перший у світі публічний музей.
1944 – в Західній Європі відкрито Другий фронт: на Півночі Франції почалась висадка військ союзників по антигітлерівській коаліції.
1981 – зареєстровані перші хворі на СНІД.
1991 – Нобелівську премію миру вручено президенту Радянського Союзу Михайлу Горбачову.
Це цікаво:
Слово «літак» існувало задовго до появи авіації. Літаками називалися самохідні річкові пороми, а також ручні ткацькі верстати з особливим пристосуванням для більш зручного перекидання човника.
Чи знаєте ви, що:
Ігор Сікорський виїхав за кордон лише тому, що дізнався від знайомого, який перейшов на службу до більшовиків, що є наказ про його розстріл. У той же день він таємно виїхав спочатку у Францію, а потім перебрався до Штатів, де продовжив роботу над вдосконаленням літальних апаратів.
Чи носив він у душі образу на більшовицьку Росію? Як стверджує його старший син Сергій Сікорський, Ігор Іванович не любив комуністів. Але про Батьківщину, зокрема про рідний Київ, завжди згадував з теплотою.
Ігор Іванович розумів, що літати на одному двигуні, особливо в суворих кліматичних умовах Росії, дуже ризиковано. Тому цілеспрямовано працював над багатомоторним літаком, створивши декілька моделей типу «Іллі Муромця». На основі однієї з них і був сконструйований літак-розвідник, що здатен був протриматися у повітрі без посадки 7–8 годин, заглибитися в тил ворога на 200-300 км і з його борту можна було вести дуже точну аерозйомку.
До речі, не всі знають, що російська армія в ті роки була оснащена найкращою у світі авіаційною фототехнікою. На знімках навіть було видно, який саме вантаж перевозиться у залізничних вагонах, а за допомогою спеціальної системи дзеркал, що її сконструював друг Сікорського, на негативі фіксувалися висота польоту в мить зйомки, напрям руху (за компасом) і швидкість літака. Американці й французи лише через п’ять років навчилися робити подібну фототехніку.
«Рідна країна»
