chrome firefox opera safari iexplorer

Ліна Костенко перериває свій тур по Україні (доповнено)

10 лютого 2011 о 10:49

Її зустрічі з читачами Кривого Рога та Острога відсуваються на невизначений термін, а львівські зустрічі — скасовуються.

Про своє рішення Ліна Костенко сповістила 9 лютого Іванові Малковичу, директорові видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Каталізатором такого рішення видатної письменниці стали «провокативні інсинуації деяких львівських письменників, журналістів та діячів театру», — повідомляється на сайті видавництва.

Видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» просить вибачення у всіх прихильників творчості Ліни Костенко у Кривому Розі, Львові та Острозі, які так щиро чекали на ці зустрічі.

Після надуспішних вечорів у Рівному та Києві, які пройшли у дивовижно енергетичній атмосфері, апофеозом творчого туру Ліни Костенко у рамках презентації роману «Записки українського самашедшого» стала зустріч у Харківському оперному театрі, на якій були присутні близько 2 000 читачів, а ще понад 1 000 не змогли поміститися в залі.

«До нашого Оперного приїжджали примадонни опери і балету, зірки естради й кіно, — захоплено розповідала директорка театру, — але такого ажіотажу Харківська опера ще не бачила».

У всіх містах туру бажаючих потрапити на зустрічі було набагато більше, ніж могли вмістити зали. «Хоч проводь презентації на стадіонах», — жартували організатори.

Дорогою до Києва було багато шляхетних планів щодо нових творчих зустрічей...

«Але тепер я знову буду спілкуватися зі своїми читачами переважно через свої книжки», — повідомила Ліна Костенко.

Розуміючи й поділяючи обурення свого автора, видавництво все ж сподівається, що в майбутньому з'являться можливості запланувати нові зустрічі Ліни Костенко з її солідарними і вдячними читачами.

«Я всіляко намагався переконати Ліну Василівну не переривати туру, — зазначає Іван Малкович, — я зокрема сказав: «Ліно Василівно, ви ж бачите, що ви, мов той криголам, проламуєте штучно створену кригу українського відчуження... «Так, я згодна, як криголам, пробивати кригу, хоч це й дуже холодно, — відказала Ліна Костенко, — я згодна пробивати стіну, але криголами не плавають у болоті...»

За інформацією ZAXID.NET, львів’яни, які придбали квитки на зустріч з українською поетесою Ліною Костенко у театрі ім. Марії Заньковецької, у зв’язку зі скасуванням візиту зможуть до 19 лютого здати квитки до кас, або ж піти за цими квитками на прем’єру вистави «Невольник» 5 березня.

Про це у коментарі повідомила 10 лютого керівник бюро прес-служби театру Олеся Галканова.

«Нам дуже шкода, що керівництво видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» скасувало приїзд Ліни Костенко до Львова. У зв’язку з цим ми скасовуємо заньківчанський вечір за її участі у нашому театрі», – повідомила Олеся Галканова.

На запитання, якою буде ситуація з квитками, якім купили львів’яни на цю зустріч, вона зазначила: «Це таке болюче запитання, яке цікавить усіх. Тут є два варіанти. Перший: у нас 5 березня відбудеться прем’єра «Невольника» на великій сцені і люди, які забажають піти на цю виставу на 5 число, можуть лишити ті квитки, які мають на зустріч з Ліною Костенко, і прийти до нас на виставу. Якщо ж люди на мають можливості чи не мають бажання йти на прем’єру, то можуть здати квитки до 19 лютого за місцем їх придбання».

Щодо офіційної інформації, поданої на сайті видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» про те, що Костенко не приїде до Львова через «провокативні інсинуації деяких львівських письменників, журналістів та діячів театру», Галканова зауважила: «Позиція театру полягає в тому, що оскільки в Україні є свобода слова, журналісти можуть писати все, що вважають за потрібне. А наскільки це позитивно чи негативно, – це інше питання. Ми не можемо це коментувати, ми нікому не казали, що і як писати. Щодо офіційного прес-релізу на сайті видавництва, про повідомлення журналістів, про реакцію наших львівських митців, письменників, про це треба питатися у них, ми в це не вмішувались. Це їхня позиція».

6 червня

Інші дати
Вознесіння Господнє (у християн східного обряду)
Свято Вознесіння Господнього належить до числа дванадцяти найбільших свят у церковному році і безпосередньо пов'язане із святом Воскресіння Ісуса Христа. Відзначається воно на сороковий день після Великодня.
Розгорнути
Євген Вульф
1885 – український та російський учений-ботанік, біогеограф, флорист. Автор гербарію кримської флори, організатор Ботанічного музею, склав першу ботаніко-географічну карту цього регіону
Розгорнути
Народився Михайло Микиша
(1885, м.Миргород, Полтавська область - 1971) – український оперний та камерний співак, педагог.
 
Розгорнути
Народився Осип Дерибас (Дон Хосе де Рибас)
(1749, м. Неаполь, Італія  - 1800) – російський адмірал іспанського походження, засновник одеського порту та м. Одеси.
 
Розгорнути
Народився Ігор Сікорський
(1889, м. Київ — 1972) – український інженер, авіаконструктор, один з піонерів авіа будівництва, «батько» світового вертольотобудування. Створив літаки «Гранд», «Русский витязь», «Илья Муромец», які поклали початок багатомоторній авіації. На літаках Сікорського були вперше здійснені рейси через Атлантичний та Тихий океани.
«Сікорський – людина, яка втілила мрію Леонардо да Вінчі» (Михайло Згуровський)
Розгорнути
1768 – Максим Залізняк та Іван Ґонта підняли повстання гайдамаків проти поляків (початок Коліївщини)
Колії́вщина — селянсько-козацьке повстання на Правобережній Україні у 1768 році проти кріпосницького, релігійного та національного гніту шляхетської Польщі. Очолив це повстання виходець із запорозької бідноти Максим Залізняк, а його найближчим сподвижником став Іван Гонта. Коліївщина стала найвищим етапом гайдамацького руху.
Сини мої, гайдамаки! Свiт широкий, воля, - Iдiть, сини, погуляйте, Пошукайте долi. Сини мої невеликi, Нерозумнi дiти, Хто вас щиро без матерi Привiтає в свiтi? Сини мої! орли мої! Летiть в Україну, - Хоч i лихо зустрiнеться, Так не на чужинi. (Тарас Шевченко)
Розгорнути

Новини Дивитися всі