chrome firefox opera safari iexplorer

Чи зникне реклама ліків в Україні?

23 жовтня 2010 о 23:08

Заборона реклами лікарських препаратів у ЗМІ може стати реальністю.
За дорученням Кабінету Міністрів України вже створюється робоча група, яка і займеться цим питанням.

У підсумку новин у цій галузі може бути чимало. Вже практично готовий законопроект, що забороняє використання зображень лікарів або людей, що їх нагадують, в рекламі будь-яких товарів. Адже саме зображення медика користується найбільшою довірою у споживачів. На даний момент зображення лікаря в рекламі заборонено лише в трьох випадках: у рекламі лікувальних засобів, алкогольних і тютюнових виробів.

Крім того, в Держспоживстандарті України вже готують законопроект, який з деякими застереженнями заборонить оформлення договорів по дистанційних продажах біодобавок і «лікувальних» приладів. Є також ідея впровадити в українську практику узгодження будь-якої реклами ліків з Міністерством охорони здоров'я України.

Більше реклами – менше здоров'я

Уже не перший рік в Україні точаться дискусії про те, чи варто змінювати правила гри, рекламуючи ліки? Лікарі говорять, що вони вже надивилися на побічні дії безконтрольного і неправильного застосування препаратів, яким сприяє реклама в ЗМІ. Ситуація лише погіршується.

«У нашу клініку щодня приходять хворі з хворобами, обумовленими прийомом медикаментів, – пояснює Володимир Назаренко, головний лікар відомої столичної клініки. – Як правило, побічні ефекти від неправильного прийому ліків полягають в алергічній або токсичній дії препаратів на організм. Сьогодні до 25% дорослого міського населення і до 70% дітей страждають на алергічні стани (на астму, кропив'янку тощо), чому неабияк сприяє безконтрольне вживання ліків».

Досить часто заявлені в анотаціях властивості препаратів не відповідають їх реальній дії. Тому й були ініційовані звернення в Антимонопольний комітет з метою перевірки популярних препаратів і внесення змін в український Закон «Про рекламу». Ще одна проблема, що впадає в очі: перебільшення, гіперболізування, присутнє в рекламі препаратів. «Придбайте ці ліки, і всього одна пігулка зробить вас здоровими!» – зрозуміло, таке твердження далеко від реальності. Крім того, подібні слогани – порушення закону про рекламу. А з порушеннями треба розбиратися.

Зокрема, фахівці вважають, що вже прийшов час переглянути список рецептурних і безрецептурних препаратів. На думку медиків, більшість ліків мають бути рецептурними. Потрібно всього лише видати наказ по Мінздоров'я, і всі лікарі будуть зобов'язані виписувати препарати своїм пацієнтам. Від цього нововведення людям – явна користь: не буде помилок у дозуваннях і правилах прийому ліків. А що більше рецептурних ліків – то менше реклами препаратів у ЗМІ. Адже, згідно з чинним українським законодавством, рекламуватися можуть тільки безрецептурні препарати.

В ефірі – найбагатші

Чи можна вирішити проблеми з рекламою ліків без змін у законодавстві? Як зазначає Олег Кобельков, керівник відділу контролю реклами Держспоживстандарту України, стаття 21 «Вимоги до ліків» українського закону «Про рекламу» цілком відповідає відповідній директиві ЄС. Разом з тим європейський документ говорить про те, що держави можуть застосовувати на своїй території жорсткіші санкції до порушників, ніж наказує директива ЄС.

У законі написано, що, приймаючи рекламу, її розповсюджувачі повинні вимагати всі документи – дозвільні, ліцензійні і так далі, що підтверджують надану в ній інформацію. Як вважає Олег Кобельков, за наявності доброї волі учасників ринку врегулювати ситуацію можна, але шансів на це дедалі менше.

Найбільше українські споживачі скаржаться на біодобавки і різні пристосування, яким приписують лікувальні властивості. Їх активно продають за допомогою телебачення. До речі, в Україні ратифіковано конвенцію про трансграничне телебачення, одна з норм якої – телепродаж ліків, біодобавок і «лікувальних» приладів.

«Місяць тому в Узбекистані заборонили рекламу пива. Це призвело до того, що продажі узбецьких марок пива всього за місяць різко скоротилися, а ось російські марки пива, яке вільно рекламували по російському ТБ, що транслюється в Узбекистані, продавалися в тому самому обсязі, — розповідає Максим Лазебник, виконавчий директор Всеукраїнської рекламної коаліції.

Як прогнозує рекламіст, якщо в українських ЗМІ заборонити рекламу ліків, це призведе до втрати доходів українських медіа, що зробить їх більш залежними від їніх власників, і в даному випадку про жодну свободу слова мова йти не може. Зокрема, відмова від реклами ліків на ТБ – істотна втрата, адже це 10% від обсягів телеринку. Телебачення однозначно постраждає, інша річ – рекламований товар.

«У нас у телеефірі рекламуються тільки найбагатші: препарати крупних міжнародних компаній, – додає Максим Лазебник. – Добре, що рекламна індустрія, виробники ліків отримали сигнал про те, що реклама ліків у принципі може зійти нанівець. Але далекоглядним людям має бути зрозуміло: заборона реклами може бути вигідна виробникам ліків. Тому що заборона – це деяка стабілізація конкурентного ринку. Компанії, що мають на ринку стійке становище, за умови заборони реклами ліків можуть отримати пільговий режим: ніякої конкуренції з новими торгівельними марками. Їх препарати і без того знають».

Реклама ліків – тільки для медиків

«Реклама ліків у метро, на білбордах, у популярних виданнях шкідлива, що не відповідає гуманним цілям медицини. Я проти реклами ліків у ЗМІ, – пояснює свою позицію Володимир Назаренко. – Подивившись рекламу препаратів, українець одразу ж кидається в аптеку. Кожний препарат має анотацію – юридично оформлений докладний опис. Але я не думаю, що менталітет наших громадян у більшості випадків дозволяє правильно застосовувати препарат – виконуючи інструкції. Знаю з досвіду: більшість українців розрізняють медикаменти за кольором пігулок».

На думку медика, реклама ліків має призначатися для медичних працівників, її повинні розміщувати в спеціалізованих ЗМІ. Саме лікарі несуть юридичну відповідальність за побічні ефекти призначеного ними лікування. Але навіть медики не можуть сказати, як певний препарат діятиме на організм пацієнта. Лише через 3-6 місяців після прийому ліків можна говорити про його ефективність.

На захист широкої реклами ліків можна сказати, що реклама допомагає споживачеві свідомо вибрати препарат – з моменту виникнення симптомів захворювання до початку надання професійної меддопомоги. «Особливе значення це має в педіатрії і при лікуванні деяких хронічних захворювань», – підкреслює Володимир Назаренко.

«Для когось реклама медичних препаратів асоціюється зі звичайним нежитем, — розповідає Дмитро Політико, керівник ДП «Український центр з питань сертифікації і захисту прав споживачів». – Але коли близька людина перебуває на межі життя і смерті, а в твоїх легенях не вистачає повітря через відчай, будь-яка реклама ліків може стати підставою для подальших дій – і не завжди правильних. Які ліки вживати – має вирішувати в таких питаннях лише лікар. Це питання нашої загальної безпеки».

«Потрібні показові розстріли і серйозні штрафи»

Чимало фахівців виступають проти внесення нових змін до закону про рекламу. «Забороняти треба обережно, інакше проблеми проявляться в іншому місці, – попереджає Владислав Оніщенко, глава правління Спілки споживачів медичної продукції. – Погляньмо на реальну ситуацію: всі, хто випускає і реалізовує препарати, це, як правило, підприємства приватної форми власності. Вони мають законне право рекламувати свою продукцію».

Рекламу ліків і лікарських засобів у ЗМІ повністю заборонено тільки в Азербайджані. У решті країн пострадянського простору рекламувати ліки привселюдно дозволено з деякими застереженнями. Отже, як підкреслюють експерти, правове поле України відповідає правилам сусідніх країн. Інша річ – як виконуються закони?

«У нас хороше законодавство, – вважає Максим Лазебник. — І нема чого затверджувати рекламу препаратів у Мінздоров'я – це ще одна зайва контора, куди заноситимуть хабарі. А грошей в країні й без того немає. Я виступаю за те, щоб прописані в законі правила контролювали і виконували. А яким чином можна примусити рекламістів дотримуватися чинного законодавства? Потрібно провести, образно кажучи, показові розстріли. Кілька справ з призначенням великих штрафів і зняттям реклами — і решта учасників ринку слухатимуться».

9 лютого

Інші дати
Василь Данилевич
1872 – український історик, археолог, нумізмат, музеєзнавець, учень В. Антоновича. Автор фундаментальної праці з давньої історії Київщини «Археологічна минувшина Київщини» (1925), історіографічних розвідок про Миколу Костомарова, публікацій матеріалів про численні археологічні дослідження курганів на Сумщині, слов’янських старожитностей під Харковом.
Розгорнути
Іоанна Златоуста
Опівдні ясне сонце - на ранню весну
Розгорнути
Народився Никифор Григор'єв (Григор'єв-Наш)
1883 –  педагог-просвітянин, громадський і політичний діяч, Міністр освіти в уряді УНР, директор Соціологічного інституту в Празі, керівник українського відділення радіостанції «Голос Америки». Автор праць «Історія України в народних думах та піснях», «Основи націознання», «Українська національна вдача».
Розгорнути