chrome firefox opera safari iexplorer

У Криму численні пам’ятки історії — під приватною забудовою

17 листопада 2010 о 16:49

В Криму багато об'єктів, які донедавна були включені до найпопулярніших туристичних маршрутів, сьогодні знаходяться на межі знищення або зовсім забуті. Про це пише видання «События», наводячи численні приклади забудов на унікальних пам’ятках історії.

Так, цього літа на території таврського могильника на горі Кішка (Сімеїз), який вважається пам'яткою національного значення, почалося будівництво приватного житлового комплексу.

«Будівництво ведеться в охоронній зоні, де розташована пам'ятка масштабу ЮНЕСКО», — підтвердив цей факт екс-голова Сімеїзької селищної ради Микола Макаренко.

Ще одна новобудова стала причиною зникнення з екскурсійних маршрутів об'єктів у центрі Судака. Поруч з Генуезькою фортецею (на ділянці між вежами Лукіні Фієскі і Безіменною) два роки тому з'явилася огороджена ділянка і виріс приватний будинок.

«Ділянка, яку забрали забудовники, унікальна, — говорить співробітник Кримського відділення Інституту сходознавства Володимир Терешко. — Там розташовані підземні культові споруди, що добре збереглися, хоча їх вік близько двох тисяч років. Раніше туди водили екскурсії, тепер все засипано будівельним сміттям».

Схожа ситуація і у західному Криму. Наприклад, давньогрецький поліс Калос Лімен археологи шукали близько ста років, знайшли його на північній околиці смт Чорноморське, почали досліджувати, але… «У нас 5000 пам'яток, але територія досі не огороджена і є прохідною дорогою, — говорить директор КРУ історико-археологічний заповідник Калос Лімен Айзіме Кімалова. — Це сильно руйнує пам'ятку і забруднює її».

Крім того, як кажуть кримські археологи, багаторічна епопея з оформленням земельних документів заповідника призвела до того, що і тут з'явилися приватні будівлі.

«У півтора кілометрах від Євпаторії є територія, де відкриття зроблені біля кожного села: півтора десятка античних городищ, що тягнуться вздовж берега, головне з них — Беляус. Але грошей у влади на популяризацію цього місця немає — навколо тільки сміттєві купи», — пише видання.

Ще один приклад нищення туристичних об'єктів – давні печерні міста Челтер-Мармара і Шулдан, що біля села Тернівка в Шульській долині.

Раніше крізь ці пам’ятки республіканського значення проходили всесоюзні туристичні маршрути, а тепер тут — церковні самозахоплення. Вигляд унікальних печерних комплексів ченці спотворили стінами, заборами, віконними і дверними рамами, зібраними з чого попало.

«Дії ченців суперечать Закону «Про охорону культурної спадщини», згідно з якою заборонено змінювати призначення пам'ятника, його частин, елементів без офіційного на те дозволу, — розповів «Событиям» директор Бахчисарайського заповідника Євген Петров. — А дозволу такого немає. Щоправда, є угода з єпархією, що вони не житимуть в печерних комплексах. Але ситуацію складно контролювати, тому що Челтер і Шулдан знаходяться на території Севастополя, в зоні відповідальності Севастопольської міськдержадміністрації».

Натомість у Севатопольськівй МДА запевнили, що Челтер і Шулдан знаходяться на балансі Бахчисарайського заповідника. «Нам воно не потрібне, нам на баланс їх не передали, і згідно з законом ми не несемо жодної відповідальності. Отже, звертайтеся за коментарями в Реском АРК по охороні культурної спадщини!»

На Реском вказують і в Міністерстві курортів і туризму Криму. Більш того, тут вважають, що до даного питання потрібно залучати і правоохоронців. Проте, коментар співробітників Рескому лише замкнув круг, не додавши ясності: «Дані об'єкти — у віданні СМДА, республіканська влада туди не поширюється».

Разом з цим, в Мінкурортів не заперечують того, що багато раніше популярних маршрутів забуті, однак надії на їх відродження тут не бачать. «Давайте будемо реалістами: за 10 найближчих років навряд чи що зміниться, — говорить перший заступник міністра курортів та туризму Марина Слєсарєва. — Ми розвиваємо пляжний відпочинок, палаци на південному березі Криму, Мармурові печери ... Так і залишиться».

Використані фото: «Веб-альбом Picasa», «Балаклава Сити», «ИнфоКрым», «Странник», «Экстремальные виды спорта в Крыму», «Кримська стежинка».

29 березня

Інші дати
Марія Вольвач
1841 – українська поетеса, письменниця, громадсько-культурна діячка.
Розгорнути
Народилася Марійка Підгірянка
1891 – Марійка Підгірянка (Марія Ленерт-Домбровська) – українська поетеса, педагог. Авторка збірки поезій «Відгуки душі», поеми «Мати-страдниця», книжок для дітей «Вертеп», «Святий Миколай на Підкарпатській Русі», «Малий Василько», «Кравчиня Маруся», «Юркова мандрівка», «Зайчик і Лисичка», байок, казок, пісень, загадок.
«Спіть, діточки, спіть, Віченька стуліть ! Дрібен дощик стукотить, Вікнам казку гомонить… Дрібен дощик пада там, А тут тихо, тепло нам. При матусі рідненькій, У світличці чистенькій. Спіть, діточки, спіть. Віченька стуліть» (Марійка Підгірянка)
Розгорнути