У донецькій опері прем’єра – балет «Лісова пісня» на музику Михайла Скорульського за мотивами однойменного твору Лесі Українки.
Наразі це єдиний український твір на сцені донецького театру. Балет поставили завдяки зусиллям проекту «Схід та Захід» благодійного фонду Вадима Пісарєва, який має на меті поєднати українців з різних куточків держави.
Постановку «Лісової пісні» на сцені донецької опери присвячують 140-річчю від дня народження Лесі Українки, що святкуватиметься у лютому наступного року.
Оригінальний балет на маловідому музику композитора Михайла Скорульського незабаром покажуть на Галичині та Волині – Батьківщині поетеси. Це один з кроків до культурного поєднання сходу та заходу, впевнений художній керівник Донецького академічного національного театру опери і балету Вадим Пісарєв.
«Нас вибори, хочете ви чи ні, роз’єднали – схід із заходом. І про це стали говорити. І в мене просто як в громадянина України народилась ця ідея – об’єднати людей через мистецтво. І це можливо. І це треба робити. І до нас з Галичини приїхали на прем’єру – вони з короваєм приїхали, тобто з великою повагою, що ми це зробили – адже у Львові не показують «Лісову пісню». А це ж наша українська класика», – каже Пісарєв.
Танцюристам заборонили читати «Лісову пісню»
У підготовці грандіозного балету брав участь увесь колектив театру – 245 працівників. Бюджет постановки складає близько 800 тисяч гривень. Найбільше митці пишаються костюмами і декораціями в українському стилі, створеними спеціально для балету. Ці речі допомагають передати без слів основну ідею твору Лесі Українки.
Між тим, артисти зізнаються, що дехто з них навмисне не читав «Лісової пісні» – для збереження режисерської ідеї. «Про постановку ми дізнались наприкінці червня і потроху ставили її. Хоча твір не читали – нам заборонили його читати. Через те, що знаєте, коли балетмейстер ставить балет, і артист читав твір, між ними двома виникають суперечки», – говорить провідний артист театру і виконувач ролі Лукаша Максим Вальчик.
Вже у лютому «Лісову пісню» покажуть в театрі Івано-Франківська. Натомість Вадим Пісарєв домовляється, щоб Івано-Франківський драматичний театр показав для донецького глядача спектакль «Нація», що відображає життя і діяльність героїв УПА.
Перешкодою для культурного обміну між сходом та заходом митці називають складне транспортне сполучення. Потяг з Донецька до Івано-Франківська іде півтори доби, авіатранспорт українським театрам не потягнути. Отож, подолання культурної відстані означає для артистів значні витрати грошей та часу.
