Угорський уряд планує дозволити вилучення і знищення архівів комуністичної таємної поліції. Центр досліджень визвольного руху засуджує спроби знищити архіви комуністичного режиму в Угорщині як спроби знищити правдиві свідчення про історію. Про це повідомив прес-центр Центру досліджень визвольного руху.
Угорщина планує внести зміни до законодавства, що дозволятимуть вилучення і знищення оригінальних архівних документів комуністичної таємної поліції. Чиновники вважають їх «аморальними документами аморального режиму». Попри це, ці архіви є унікальними, і їх знищення надійно заховає правду як про діяльність державної безпеки комуністичного режиму, так і про страждання її жертв.
Центр досліджень визвольного руху підтримує збереження історичних архівів Угорщини, доступ до них науковців, громадян та майбутніх поколінь. ЦДВР засуджує спроби чиновників знищити унікальні архівні документи.
Історики вважають, що моральна оцінка діяльності комуністичного тоталітарного режиму важлива, адже засудження злочинів є однією із запорук недопущення їх повторення. Проте суспільні оцінки не мають нічого спільного із закликами до знищення документів, що можуть бути зумовлені певними політичними впливами і прагненням сховати документальні докази.
«Нищення документів не поверне до життя мільйони невинних жертв тоталітаризму, натомість закриє від усього світу правду про злочини», – відзначив історик Руслан Забілий, директор Національного музею «Тюрма на Лонцького».
Історик Володимир В’ятрович наголосив: «У протистоянні між демократичними і прокомуністичними тенденціями у посткомуністичному світі роль України ключова. Проголошення Україною незалежності остаточно розвалило СРСР. Те саме стосується засудження комунізму і відкриття правди про минуле. Наше приєднання до політики Східної Європи могло поставити остаточну крапку в цій справі. Тому розсекречення зазнавало значного зовнішнього тиску. Зараз же, після «упокорення» України, наступ розвиватиметься далі на Захід».
Марія Паласік, один із членів розпущеного нещодавно комітету Кенеді, що складався з трьох незалежних істориків і виступав за те, щоб зробити таємні матеріали загальнодоступними, зауважила: «Європейський союз рішуче підтримує збереження історичних архівних матеріалів, зокрема те, що ЄС підтримує дослідження природи тоталітарних режимів».
2 квітня 2009 року Європейський парламент ухвалив Спільну заяву з новітньої історії континенту. Розділ N цього документа встановлює, що без правди та пам’яті не може бути примирення. Щоб зрозуміти масштаби злочинів, скоєних тоталітарними та недемократичними режимами, варто «збирати документи та свідоцтва неспокійного минулого Європи». Документ Європарламенту висловлює жаль, що через два десятиліття після падіння комунізму у Східній Європі багато посткомуністичних країн і досі обмежують доступ до архівних документів про діяльність колишнього режиму.
Відкриття архівів КДБ в України розкрило справжню природу радянської влади. Це стало унікальною можливістю для науковців усього світу подивитися на функціонування тоталітарного режиму зсередини, опираючись на його ж документи. Проте з приходом до влади Віктора Януковича розпочалася системна політика цензури історії, обмеження доступу до архівів та порушення прав на професійну діяльність істориків, що цілком відповідає принципам російської політики реабілітації сталінізму.
