chrome firefox opera safari iexplorer

Експерти занепокоєні політикою русифікації населення України

07 квітня 2011 о 13:31

На розвиток російської мови та культури місцева влада східних областей та Криму виділяє значно більше грошей, аніж у Західній Україні на підтримку української мови та культури. Про це у Львові повідомили експерти інформаційно-аналітичного Центру «Логос».

На цей рік на підтримку української мови та культури на Львівщині з обласного бюджету виділено півмільйона гривень, а в меншій за кількістю населення Миколаївській області у місцевому бюджеті на розвиток російської мови та культури передбачено у 6 разів більше фінансування.

Усе, що стосується російського, активно підтримується місцевою владою Миколаївщини, наголосив «Радіо Свобода» експерт центру «Логос» з Миколаєва Максим Несміянов. У місті розвішені плакати зі словами «Молодь за Путіна», а українські вчителі стажуються у Росії.

«Все українське не шанується і не підтримується. У нас не так давно була відкрита єдина українська книгарня. Водночас у Миколаєві дуже багато російських організацій, які популяризують російську мову, культуру, історію. 9 травня Миколаєм крокувала російська морська піхота. Йде зомбування населення на все російське. Мер міста розмовляє російською», – каже Максим Несміянов.

У Криму на одне місце в українській гімназії претендують 5-7 дітей

Нині у Криму діє 7 шкіл з українською мовою навчання. Але повноцінною, тобто з належною базою, по суті, є лише одна гімназія в Сімферополі. І це при тім, що конкурс у школу з українською мовою викладання 5-7 дітей на місце, наголосив голова Кримської громадської організації «Український дім» Андрій Щекун.

Сім років тому центральна влада обіцяла збудувати в Криму чотири україномовні школи, але далі обіцянки справа не рушила. У Криму немає україномовних дошкільних закладів, репертуар драматичного театру майже стовідсотково російський, зазначив Андрій Щекун. Громадські активісти ні зверненнями в прокуратуру, ні протестами не можуть домогтись від місцевої влади замінити російськомовну вивіску на приміщенні бібліотеки імені Івана Франка на українську.

«Ми ще якось стараємось «вибивати» українські класи, але з вишами ситуація дуже складна. Немає жодного вишу, де б випускали вчителів хімії, фізики, біології та з інших предметів україномовних. Оскільки я у Львові, то звертаюсь до обласної ради, щоб вплинули ось на яку ситуацію: у нас є філія Львівської академії друкарств, де викладають переважно російською мовою. Але це так не має бути, це ж можна змінити», – зауважив Андрій Щекун.

В Україні проводиться політика «русифікації»

Харківська міськрада затвердила програму розвитку і функціонування російської мови та культури на 2008—2012 роки. У ній передбачені співпраця харківських навчальних закладів з російськими, конференція на тему «Харків – столиця російської культури в України», створення Слобожанського культурно-інформаційного центру російської мови і культури у Харкові та чимало інших заходів.

Експерти центру «Логос» вказують на критичну ситуацію щодо збереження і захисту української мови та культури в більшості регіонах України. І констатують, що в Україні проводиться політика «русифікації». А тому, на їхню думку, важливо налагоджувати і поліпшувати культурну співпрацю між східними областями, Кримом і Західною Україною, щоб люди могли більше спілкуватись.

До слова, Великдень у Львові святкуватимуть 300 студентів з Полтави, Харкова, Запоріжжя, Донецька, Алчевська, Луганська, Одеси та Криму, яких запросили Студентське братство Українського католицького університету та молодіжні організації. Молодь мешкатиме у львівських родинах.

22 квітня

Інші дати
22 квітня відзначають:
  • Всесвітній день Матері-Землі (Міжнародний день Землі).
Розгорнути
Народився Анатолій Михайленко
(1939, хутір Комуна Полтавської обл. - 2007) - український письменнник, журналіст, видавець. Автор більше 30 книжок художньої прози й публіцистики, зокрема "Оливкова гілка з Рима", "Кленовий лист з Канади", "Пливе мій човен. Запах полину", "Заки море перелечу".
Розгорнути
Народився Євген Сагайдачний
(1886, м.Херсон – 1961) – український маляр, декоратор і педагог. Автор численних акварелей з гуцульського життя, залишив по собі велику колекцію народного, зокрема гуцульського, мистецтва.
Розгорнути
Народився Євген Козак
(1907, с. Колодне, Львівська область – 1988) – український композитор, диригент, педагог. Автор театралізованого концерту «Буковинське весілля», хорових пісень "Вівчарик", "Україно моя", "Думи мої", «Вітер з полонини», "Зелень кленова, вулиці Львова", обробок українських народних пісень, пісень на слова Т.Шевченка.
Ой, вічарику-вівчарю, Ти жени свою отару З гір високих, з полонини У широкую долину. Сядь зі мною в просінь світа, Заграй мені на трембіті, Розкажи мені - чи любиш? Чом до серця не голубиш? (Українська народна пісня)
Розгорнути

Новини Дивитися всі