chrome firefox opera safari iexplorer

Відкрась виставка древлянської культури з Чорнобильщини

27 квітня 2011 о 08:36

У київському арт-холі "Кайрос" відкрилася історико-етнографічна виставка з Чорнобильської зони «Душі поліської краса».

За словами господині арт-холу Ольги Богомолець, виставка покликана зберегти і відновити дух втраченого Полісся, важливу частину древлянської культури, яка сьогодні залишилася в зоні відчуження.

В експозиціях представлені предмети культури і побуту унікальної спільноти чорнобильських поліщуків, яка зникла за один день — 26 квітня 1986 року.

Більше 160 містечок і сіл були покинуті, а історико-культурна спадщина, яка накопичувалася протягом століть, кинута напризволяще. Частину її вдалося врятувати завдяки численним експедиціям, організаторами яких став Державний науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф при МНС України.

Неодноразово в експедиціях брали участь художники, фотографи, режисери, дослідники, письменники і просто ентузіасти. Так, практично всі експедиції супроводжувала відома українська письменниця, поетеса Ліна Василівна Костенко.

Виставлені експонати датуються XII-XX століттями і відображають культурні, духовні та світоглядні особливості чорнобильської етнічної групи, яка походить від древлян. Серед них представлені предмети з середньовічного літописного Чорнобиля XI-XII століть.

За словами директора державного центру, Ростислава Омеляшко, крім ліквідації екологічних наслідків аварії, не менш важливо зберегти культурний ареал, побут і дух народу, що жив в закритій сьогодні зоні. Сьогодні вже зібрано 42 000 експонатів, які вдалося зберегти для нащадків, вони очищені від радіації і абсолютно безпечні.

Нагадаємо, що минулого тижня Верховна Рада проголосувала за створення державного музею народної культури Полісся, куди мають увійти й експонати, зібрані Ростиславом Омеляшком.

 

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути