Тести з української мови та літератури, які учасники Зовнішнього незалежного оцінювання писали 2 та 3 червня, несподівано обросли скандалом. Абітурієнти скаржаться, що завдання під час цих двох сесій були різної складності, а відтак вважають, що їх було поставлено в нерівні умови, пише «Україна молода».

Учасники ЗНО вже навіть склали відкритого листа на ім’я міністра освіти Дмитра Табачника. «Ми, абітурієнти, які складали ЗНО з української мови І–ї сесії, дуже незадоволені тим, що учні ІІ–ї сесії отримали, по–перше, легші завдання, а по–друге, деякі з них збiгалися із нашими. Це несправедливо! — йдеться в листі до міністра. — Ми вимагаємо адекватної шкали переведення тестових балів, адже для нашої, першої, сесії вона повинна бути вища, аніж для другої!».

У випадку, якщо міністерство проігнорує ці вимоги, абітурієнти погрожують вийти на акції протесту. Наразі триває збір підписів. На момент, коли готувався до друку цей матеріал, під петицією вже підписали 2650 осіб (приєднатися до незгодних можна на інтернет–сторінці).

Учорашніх випускників підтримує директор Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти, екс–директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук, який також вважає, що завдання з української літератури 2 та 3 червня були різного рівня складності.

«Якщо учням так здалося — це вже дуже тривожний сигнал, — зазначає він. — На перший погляд, завдання з української мови не викликають особливих проблем. Найбільш проблемними виявилися завдання з української літератури. На мою думку, зав­дання в тесті з української літератури, які були 2 червня, і завдання, які були 3 червня, різного рівня складності. В одному випадку вони вимагають просто зв’язку якихось історичних фактів із творчістю того чи іншого письменника, а в іншому — глибокого знання змісту твору. Таких речей треба було б уникнути. Це дійсно ставить учасників ЗНО в нерівні умови».

Валентина Мосейкіна, вчителька української мови та літератури однієї зі шкіл міста Коростеня, розповіла «УМ», що її цьогорічні випускники також скаржилися на різну складність завдань із літератури. «Річ у тім, що учні не можуть настільки досконало прочитати твір, щоб запам’ятати багато деталей, — каже пані Валентина. — По–перше, програма дуже насичена, творів багато і нерідко школяр читає їх поверхово. Тим більше, завдання у тестах включають програму 9, 10 й 11 класів, а література ж забувається. Тому й виникають труднощі з тим, аби точно згадати, якому автору належить та чи інша цитата».

Голова правління громадської мережі «Опора» Ольга Айвазовська вважає, що навіть коли завдання були різного рівня складності, то оскаржити це практично нереально. «На сьогодні є лише два види апеляцій, — каже пані Ольга. — Перша — до регламентної комісії на процедуру тестування, якщо раптом права абітурієнтів були порушені в рамках організації ЗНО, й її пишуть, не виходячи з пункту тестування. І другий тип апеляцій — на результат тесту. А от апеляцій на зміст завдань немає. Така процедура не передбачена».

Утім, Ігор Лікарчук вважає, що вихід із ситуації все ж є. «Є механізм, як зробити так, щоб ці результати не викликали нарікань, — каже він, — просто потрібно провести оцінювання по першому варіанту і по другому, і ні в якому випадку їх не порівнювати».