chrome firefox opera safari iexplorer

Львівська художниця у Дрогобичі продовжує традицію галицького іконопису

11 липня 2011 о 17:25

У Дрогобичі львівська художниця Тетяна Думан представила виставку сучасних ікон. Авторська манера мисткині інспірована галицьким іконописом др. пол. XVII – пер. пол. XVIII ст.

Відкриття виставки відбулося у сакральному відділі музею «Дрогобиччина» 10 липня.

Участь у заході взяли працівники музею, представники місцевих органів влади, інтелігенція та преса.

Віднедавна Тетяна працює художником-реставратором у музеї. Директор «Дрогобиччини» Алла Гладун розповіла: «Сьогодні Тетяна показала сучасний іконопис. Вона автор цих творінь. І що приємно – з XV ст. у Дрогобичі є пам’ятки сакрального мистецтва. І сьогоднішня виставка – це є продовження школи галицького іконопису. І це дуже тішить, коли молода художниця продовжує традиції галицького іконопису. Що натхненням для неї послужили наші церкви. Що молода людина сміливо і впевнено продовжує ті традиції».

Справді, як зазначає наставник художниці, художник-реставратор та мистецтвознавець Лев Скоп, «Тетяна Думан належить до тих художників, які творять сучасне мистецтво з акцентом на українськість, опираючись на традиції національної культури, не кидаючись у перефразування концепцій західноєвропейського, східного чи американського мистецтва».

Сама Таня розповіла, у чому полягає принцип сакрального живопису саме у цьому руслі. За її словами, у першу чергу це діалог божественного з людиною її ж мовою з акцентом не тільки на муки і страсті, але й на те, що їх наслідком став шанс воскресіння і вічного життя. Тому іконопис Тетяни Думан, як і загалом галицький XVII-XVIII ст., дуже життєствердний і наповнений радістю цього шансу. По-друге, для галицького маляра ікон було принципово, аби всі сюжети і постаті були ретельно продумані і досліджені, у той час оли інтерпретація завжди була авторською. А ця складова, у свою чергу, не була даниною власному честолюбству, а була диктована часом. Аби мирянин відчував, що Бог наповнює його життя, зображуване мало відповідати реаліям, спілкуватися з християнином мовою його цінностей, клопотів, ідей та буднів.

Саме тому кожна робота давніх майстрів була унікальна, життєва і не залишала людей байдужими. Саме до цього прагне й Таня Думан.

18 травня

Інші дати
Микола Прахов
1873 –  український художник, мистецтвознавець. Відомий у галузі декоративно-ужиткового мистецтва. Один з організаторів товариства «Київський художник».
Розгорнути
Народився Костянтин Піскорський
(1892, м.Київ – 1922) – український художник-авангардист. Автор робіт «Цивілізація», «Мечі», «Тривога», «Козак», «Біла гвардія», «Небо», «Про приторк світам іншим», «Зірка опів¬нічна», «Ідол», «Планета», «Біометр життя».
«У творчості Костянтина Піскорського дивовижно переплетені символізм і футуризм, космічна безмірність і енергія вольового художнього жесту, архаїчна містика та новітній європейський раціоналізм». (Дмитро Горбачов).
Розгорнути