chrome firefox opera safari iexplorer

Українські археологи розкопають могилу Данила Галицького

30 серпня 2012 о 11:49

Про те, що Україна добилася дозволу на проведення пошуків останків князя Данила Галицького, газеті «КоммерсантЪ — Украина» повідомив міністр економічного розвитку і торгівлі Петро Порошенко.

«Міненерго мало передати Римсько-католицькій церкві будівлю у Львові, де зараз розташований підвідомчий міністерству філіал Держтехстандарту. Проте ми запропонували почекати з передачею, зажадавши натомість право на проведення наукових досліджень в Хелмі, де, за історичними даними, було поховано Данила Галицького», – пояснив він.

Князь Данило Галицький народився приблизно в 1201—1204 році. У різний час був великим князем Волинським, Галицьким і Київським, є засновником Львова і Хелма. Помер у 1264 році й був похований в церкві Пресвятої Богородиці в Хелмі (нині – Люблінське воєводство в Польщі).

Зараз на місці цього храму розташована базилика Різдва Пресвятої Діви Марії (Римсько-католицька церква), побудована на старих фундаментах в 1735—1756 роках. За словами П.Порошенка, раніше Католицька церква перешкоджала проведенню подібних досліджень.

«Ми запропонували поставити таку умову для передачі. Тим більше, що згідно із законом будівля у Львові не підлягає обов'язковій реституції – там розташована трапезна ченців-домініканців, а отже, це не місце здійснення богослужінь», — сказав міністр і відзначив, що цю пропозицію було задоволено. Як стало відомо газеті, для того щоб українські вчені могли почати дослідження, було задіяно і МЗС, чиї представники вели переговори з польською стороною.

В даний час створено українсько-польську спільну групу, яка поки що не приступила до розкопок, а тільки веде переговори про початок досліджень на місці передбачуваного поховання князя. За інформацією «Коммерсанта», українські вчені вже виїхали до Хелма.

Експерти в галузі релігії позитивно поставилися до перспективи проведення подібних досліджень. «Якщо ці розкопки почнуться, то вони стануть важливою подією не тільки для церковної, а й для світської археології.

Навіть якщо останки князя не буде знайдено, археологи можуть виявити там багато чого іншого, що дасть додаткову інформацію про життя Галицько-Волинського князівства», – заявила віце-президент Української асоціації релігієзнавців Людмила Филипович. Разом з тим, археологи основну мету досліджень сприйняли скептично.

«Знайти поховання абсолютно неможливо, оскільки воно давно знищене. Тому всі розмови про якусь могилу Данила Галицького абсолютно ненаукові. Хоча там дійсно можна знайти багато цікавого, що відноситься до періоду Галицького князівства», – вважає директор Інституту археології Національної академії наук України Петро Толочко.

Джерело: УНІАН
Розділи: Видатні постаті

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути