Проект постанови ВРУ «Про відзначення 810-річчя з дня народження першого короля Русі-України Данила Галицького» подав 31 травня народний депутат Петро Ющенко.
Зокрема у проекті постанови вказано: «2011 року виповнюється 810 років з дня народження Данила Галицького – князя галицько-волинського, великого князя київського, першого короля Русі-України (з 1253). Враховуючи важливість постаті першого короля Русі-України Данила Галицького, Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
1. Урочисто відзначити на державному рівні 810-річчя з дня народження першого короля Русі-України Данила Галицького.
2. Кабінету Міністрів України:
у двотижневий термін з дня прийняття цієї Постанови утворити організаційний комітет з підготовки та проведення заходів щодо відзначення на державному рівні 810-річчя з дня народження першого короля Русі-України Данила Галицького;
у двотижневий термін після утворення зазначеного організаційного комітету розробити та затвердити план заходів щодо відзначення на державному рівні 810-річчя з дня народження першого короля Русі-України Данила Галицького, вирішити питання щодо його фінансового та матеріально-технічного забезпечення;
забезпечити організацію тематичних виставок, присвячених життю та діяльності першого короля Русі-України Данила Галицького.
3. Рекомендувати Державному комітету телебачення і радіомовлення України:
організувати показ тематичних теле- і радіопередач, присвячених життю і діяльності першого короля Русі-України Данила Галицького та забезпечити висвітлення в засобах масової інформації заходів, що проводитимуться у зв’язку з відзначенням 810-річчя з дня його народження.
4. Запропонувати:
Українському державному підприємству поштового зв’язку «Укрпошта» видати серію поштових марок, присвячених 810-річчю з дня народження першого короля Русі-України Данила Галицького.
5. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності.
6. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.»
Довідка ЗІКу.
У пояснювальній записці до проекту Постанови Верховної Ради України «Про відзначення 810-річчя з дня народження першого короля Русі-України Данила Галицького» так огрунтовується необхідність її прийняття:
«2011 року виповнюється 810 років з дня народження Данила Галицького (хрещене ім’я – Іван; 1201, очевидно, м. Галич, тепер Івано-Франківської обл. – 1264, м. Холм, тепер – у складі Польщі) – князя галицько-волинського, великого князя київського, першого короля Русі-України (з 1253).
Князь галицько-волинський, великий князь київський (1240), перший король Русі-України (1253). Син князя Романа Мстиславича і його другої дружини Анни – дочки Ісаака ІІ Ангела. У дитячі роки перебував «на вихованні» (а фактично – під наглядом) при дворі угорського короля Ендре ІІ. У 1211 р. був поставлений боярами на князювання в Галичі, але у 1212 р. вигнаний. У 1221 р. почав княжити на Волині й до 1229 р. завершив об’єднання волинських земель.
У 1223 р. відзначився у битві русичів на річці Калці проти монголо-татар. Прагнучи відновлення Галицько-Волинського князівства батька, Данило Романович у 1238 р. за підтримки городян оволодів Галичем. Згодом передав Волинь брату Васильку Романовичу, а сам зайняв Київ. Ведучи вперту боротьбу не тільки проти княжих чвар, засилля бояр, але й проти зростання агресії з боку угорських і польських феодалів, князь Данило, крім своєї бойової дружини, спирався також на дрібних служилих людей і міське населення. Сприяв розвитку міст, залучаючи туди ремісників і купців. За його правління було засновано міста Львів, Угровськ, Данилів, відновлено Дорогичин, зведено нові могутні фортеці Кременець і Холм. Данило Галицький переніс столицю Галицько-Волинського князівства з Галича в Холм. Після вторгнення монголо-татар у Південно-Західну Русь (1240) і встановлення залежності від татарських ханів, Данило здійснював енергійні заходи для запобігання новим вторгненням. Він поставив перед собою завдання об’єднати Русь для відсічі Золотій Орді й уклав союз із владимиро-суздальським князем Андрієм Ярославичем.
У 1245 р. у битві під Ярославлем Галицьким війська Данила розбили об’єднані полки угорських і польських феодалів і галицьких бояр, що завершило майже 40-річну боротьбу за відновлення єдності Галицько-Волинського князівства. Данило Галицький втрутився у війну за австрійський герцогський трон і на початку 1250-х рр. домігся визнання прав на нього для свого сина Романа. Одруживши молодшого сина Шварна з литовською князівною, сприяв його сходженню на литовський великокняжий престол. У 1252 р. разом із братом Васильком та синами організував визвольний похід проти монголо-татар на Волинь. Розраховуючи на західних союзників для протистояння Орді, погодився прийняти від папської курії в 1253 р. королівський титул; акт коронації Данила відбувся в м. Дорогичин. Однак вести війну з татарами Данилу Романовичу довелося власними силами, причому вперше в історії Русі-України один з її князів завжди брав гору над непереможними, як тоді вважалося, монголо-татарами. У 1245–1264 рр. Данило був повновладним господарем Галицько-Волинського князівства. Час князювання Данила Романовича став періодом найбільшого економічного, культурного піднесення і політичного посилення Галицько-Волинської держави.
Метою проекту Постанови є забезпечення належних організаційно-правових умов для відзначення ювілею Данила Галицького на державному рівні.
Прийняття Постанови дасть можливість вшанувати на державному рівні 810-річчя з дня народження Данила Галицького, що матиме велике суспільно-політичне значення для держави, сприятиме зверненню уваги до його особи, до важливих віх в історії України.»
