chrome firefox opera safari iexplorer

В Україні домагаються відзначення ювілею Данила Галицького

09 червня 2011 о 10:15

Проект постанови ВРУ «Про відзначення 810-річчя з дня народження першого короля Русі-України Данила Галицького» подав 31 травня народний депутат Петро Ющенко.

Зокрема у проекті постанови вказано: «2011 року виповнюється 810 років з дня народження Данила Галицького – князя галицько-волинського, великого князя київського, першого короля Русі-України (з 1253). Враховуючи важливість постаті першого короля Русі-України Данила Галицького, Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

1. Урочисто відзначити на державному рівні 810-річчя з дня народження першого короля Русі-України Данила Галицького.

2. Кабінету Міністрів України:

у двотижневий термін з дня прийняття цієї Постанови утворити організаційний комітет з підготовки та проведення заходів щодо відзначення на державному рівні 810-річчя з дня народження першого короля Русі-України Данила Галицького;

у двотижневий термін після утворення зазначеного організаційного комітету розробити та затвердити план заходів щодо відзначення на державному рівні 810-річчя з дня народження першого короля Русі-України Данила Галицького, вирішити питання щодо його фінансового та матеріально-технічного забезпечення;

забезпечити організацію тематичних виставок, присвячених життю та діяльності першого короля Русі-України Данила Галицького.

3. Рекомендувати Державному комітету телебачення і радіомовлення України:

організувати показ тематичних теле- і радіопередач, присвячених життю і діяльності першого короля Русі-України Данила Галицького та забезпечити висвітлення в засобах масової інформації заходів, що проводитимуться у зв’язку з відзначенням 810-річчя з дня його народження.

4. Запропонувати:

Українському державному підприємству поштового зв’язку «Укрпошта» видати серію поштових марок, присвячених 810-річчю з дня народження першого короля Русі-України Данила Галицького.

5. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності.

6. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.»

Довідка ЗІКу.

У пояснювальній записці до проекту Постанови Верховної Ради України «Про відзначення 810-річчя з дня народження першого короля Русі-України Данила Галицького» так огрунтовується необхідність її прийняття:

«2011 року виповнюється 810 років з дня народження Данила Галицького (хрещене ім’я – Іван; 1201, очевидно, м. Галич, тепер Івано-Франківської обл. – 1264, м.  Холм, тепер – у складі Польщі) – князя галицько-волинського, великого князя київського, першого короля Русі-України (з 1253).

Князь галицько-волинський, великий князь київський (1240), перший король Русі-України (1253). Син князя Романа Мстиславича і його другої дружини Анни – дочки Ісаака ІІ Ангела. У дитячі роки перебував «на вихованні» (а фактично – під наглядом) при дворі угорського короля Ендре ІІ. У 1211 р. був поставлений боярами на князювання в Галичі, але у 1212 р. вигнаний. У 1221 р. почав княжити на Волині й до 1229 р. завершив об’єднання волинських земель.

У 1223 р. відзначився у битві русичів на річці Калці проти монголо-татар. Прагнучи відновлення Галицько-Волинського князівства батька, Данило Романович у 1238 р. за підтримки городян оволодів Галичем. Згодом передав Волинь брату Васильку Романовичу, а сам зайняв Київ. Ведучи вперту боротьбу не тільки проти княжих чвар, засилля бояр, але й проти зростання агресії з боку угорських і польських феодалів, князь Данило, крім своєї бойової дружини, спирався також на дрібних служилих людей і міське населення. Сприяв розвитку міст, залучаючи туди ремісників і купців. За його правління було засновано міста Львів, Угровськ, Данилів, відновлено Дорогичин, зведено нові могутні фортеці Кременець і Холм. Данило Галицький переніс столицю Галицько-Волинського князівства з Галича в Холм. Після вторгнення монголо-татар у Південно-Західну Русь (1240) і встановлення залежності від татарських ханів, Данило здійснював енергійні заходи для запобігання новим вторгненням. Він поставив перед собою завдання об’єднати Русь для відсічі Золотій Орді й уклав союз із владимиро-суздальським князем Андрієм Ярославичем.

У 1245 р. у битві під Ярославлем Галицьким війська Данила розбили об’єднані полки угорських і польських феодалів і галицьких бояр, що завершило майже 40-річну боротьбу за відновлення єдності Галицько-Волинського князівства. Данило Галицький втрутився у війну за австрійський герцогський трон і на початку 1250-х рр. домігся визнання прав на нього для свого сина Романа. Одруживши молодшого сина Шварна з литовською князівною, сприяв його сходженню на литовський великокняжий престол. У 1252 р. разом із братом Васильком та синами організував визвольний похід проти монголо-татар на Волинь. Розраховуючи на західних союзників для протистояння Орді, погодився прийняти від папської курії в 1253 р. королівський титул; акт коронації Данила відбувся в м. Дорогичин. Однак вести війну з татарами Данилу Романовичу довелося власними силами, причому вперше в історії Русі-України один з її князів завжди брав гору над непереможними, як тоді вважалося, монголо-татарами. У 1245–1264 рр. Данило був повновладним господарем Галицько-Волинського князівства. Час князювання Данила Романовича став періодом найбільшого економічного, культурного піднесення і політичного посилення Галицько-Волинської держави.

Метою проекту Постанови є забезпечення належних організаційно-правових умов для відзначення ювілею Данила Галицького на державному рівні.

Прийняття Постанови дасть можливість вшанувати на державному рівні 810-річчя з дня народження Данила Галицького, що матиме велике суспільно-політичне значення для держави, сприятиме зверненню уваги до його особи, до важливих віх в історії України.»

 

Джерело: ZIK
Розділи: Громадянська Суспільство

28 січня

Інші дати
Семен Брауде
(28 січня 1911, Полтава — 30 червня 2003, Харків) — український радіофізик і радіоастроном. Академік АН УРСР (з 1958), доктор технічних наук, професор. Засновник радіоокеанографії та декаметрової радіоастрономії.
Розгорнути
Народився Володимир Високович
(1854, м. Гайсин Вінницька область - 1912), паталогоанатом, бактеріолог та епідеміолог. Вважається основоположником харківської школи бактеріологів.
Розгорнути
Народився Василь Масютин
(1884, м. Рига, Латвія - 1955) - український художник, скульптор, майстер гравюри, представник символізму. Автор гравюр "В Буковині", "Маніфестація" та ін. Оформлення літературних творів Гоголя, Блока тощо. Пам"ятник Глінці у Берліні.
Розгорнути
Народився Юлій Мейтус
(1903, м. Єлисаветград, нині м. Кіровоград, - 1997) - український композитор єврейського походження. Автор 17 опер ("Гайдамаки", "Украдене щастя", "Ярослав Мудрий" та ін.), близько 300 романсів на слова Лесі Українки, Івана Франка, Тараса Шевченка, Андрія Малишка, Павла Тичини та ін.
Розгорнути