Чи можна знайти могилу короля Данила Галицького, засновника Львова та Холма? Президент Віктор Янукович особисто контролюватиме організацію розкопок у польському місті Холм. Утім українські науковці мають сумніви, що поховання короля Данила збереглося. Але вважають важливим вивчити і осмислити його спадщину. Адже у 2014 році вшановуватимуть 750 років смерті короля Данила Галицького.
Представники Адміністрації Президента повідомили, що вже домовлено з польською стороною про проведення розкопок на території Замкової гори у місті Холм, де у 1264 році у церкві Пресвятої Богородиці був похований король Данило. Але у ХVIII столітті на місці старої церкви римо-католики збудували базиліку Різдва Пресвятої Діви Марії. Невідомо, де може бути розташована крипта Данила Галицького: на місці костелу чи поза його межами.
Спершу потрібно дослідити, як виглядав старий храм, щоб визначити місце поховання визначної постаті, наголосив Радіо Свобода Микола Бевз, доктор архітектури, професор, завідувач кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів. Бо польська сторона не дозволить проводити розкопки без гарантованої державної програми, а мова йде про споряджену експедицію, фінансування, вивчення архівів.
Розкопкам має передувати велика праця
«Спочатку мають бути застосовані теоретичні реконструкції, докладно вивчена історія, проведена велика дискусія, потрібно визначити найбільш вірогідні версії, треба виміряти і новий храм, провести неінвазійні методи, які існують сьогодні. Таким чином отримаємо перші гіпотези, де можна шукати поховання. Все має бути обумовлено, зокрема, якими методами проводити розкопки. Маємо бути готові до того, що шукаючи одне, можемо знайти інше. Ми можемо виявити якісь субстанції, супутні поховання, які мусимо відразу консервувати, а для цього має бути добре споряджена експедиція», – зауважив Микола Бевз.
Наразі ще не створена українсько-польська група, яка займатиметься підготовкою розкопок, не написано й постанову Кабміну, якою були б передбачені всі дії. Наразі є лише зацікавлення з боку влади знайти поховання Данила Галицького. Але за два роки до вшанування 750-річчя від часу смерті короля Данила, кажуть науковці, провести фахові розкопки на території Польщі не вдасться. Львівські вчені ініціюють за цей період провести ґрунтовні дослідження, міжнародну конференцію про діяльність Данила Галицького, видати літературу, тобто розпочати підготовчі роботи.
Найважливіше зрозуміти велич короля Данила
Чимало українських науковців скептично ставляться до того, що можна знайти поховання короля Данила. Бо надто мало існує аргументів на користь позитивних припущень, про це говорить як Микола Бевз, так іВіктор Войнаровський, старший науковий співробітник, кандидат історичних наук Інститу українознавства імені Крип’якевича.
«Вони знайдуть там шар давньоруського часу ХІІІ століття, якісь артефакти. Але їх у нас багато у Західній Україні. Самої ж могили не знайдуть. Де могли поховати? Під підлогою давньоруського храму, але його перебудували. Новий храм на три метри глибше посаджений, ніж за короля Данила. У кращому випадку перепоховали на цвинтарі поруч. А ще можна визначити, якщо знайдуть щось, чи то останки жінки, чи чоловіка. Але як встановити, що це останки саме Данила Галицького? Ми не знаємо, щоб у нього були переломи чи хвороби кісток. Навряд чи віднайдемо могилу, але шукати треба, бо це теж буде результат», – вважає Віктор Войнаровський.
Галицько-Волинська держава за князювання Данила простягалася від Бугу до Дніпра, і тоді переживала найбільшого економічно, політичного розквіту. Історики називають короля Данила першим українським державним діячем, який розбудував систему фортець, міст-замків, що визначали кордони держави. Тому віднайти корону чи могилу короля Данила не має бути найголовнішою ціллю. Важливо вивчити його велику спадщину, зрозуміти і переосмислити його діяльність і життя.
«Ми знайдемо лише тоді могилу, коли зможемо належно підняти весь пласт спадщини,матимемо чіткий погляд на його діяльність, спосіб мислення. Насправді, потрібно побачити і зрозуміти велич цієї людини, яка це була потуга, як він будував. Це унікальна архітектура у роки Данила Галицького», – вважає Микола Бевз.
А ще великим пошануванням пам’яті засновника Львова буде те, якщо польські міста Дорогичин і Холм, які будував князь, де був коронований у 1253 році і помер у 1264, стали місцями туристичного паломництва українців.
