chrome firefox opera safari iexplorer

Нові археологічні знахідки у Львові

03 серпня 2011 о 12:18

У Львові під час розкопок у дворику львівської Ратуші археологи відкрили мур ХVI століття, знайдені кілька десятків фрагментів кераміки періоду XVI-XIX століть. Однак, на думку фахівців, потрібно дослідити все подвір’я Ратуші, а не частину, бо це дало б остаточну відповідь на численні версії про дату заснування Львова.

Археологічні розкопки завершуються на ділянці площею 3 на 4 метри у тому місці, де збудують ліфт, яким львів’яни і туристи підніматимуться на оглядовий майданчик Ратуші.

Під час розкопок археологи, окрім старого муру та кераміки, знайшли монети і люльку приблизно XVII-XVIII століть. Дослідження дають уявлення про будівництво фундаменту нинішньої Ратуші 19 століття, яка поглинула свою попередницю і торгову вуличку «Багатих крамарів», зауважив у керівник археологічної експедиції, науковець Назар Войтович.

«Фундаменти розібрані. Їхні матеріали були використані для будівництва нової Ратуші, сучасної, яка споруджувалась частково відкритим і закритим способами. Але нам треба відкрити більше площі і, гадаю, що ми знайшли б багато цікавого», – зауважив науковець.

Необхідно провести археологічні розкопки в усьому дворику Ратуші, наголошує науковець Львівського Центрального Державного історичному архіву, львовознавецьІгор Смольський. Оскільки це дало б аргументовану відповідь, коли починався Львів. Бо досі існує кілька версій щодо часу його заснування.

Перші письмові згадки про Львів датуються XIII століттям, а розкопки могли підтвердити цю дату або ж відсунути її у глиб минулого. А ще вони дали б ширше уявлення про містобудівельну історію Львова, наголошує Ігор Смольський.

«Нам відомо, що за княжих часів були німецькі колоністи, які, очевидно, селились по Магдебурзькому праву. Де вони жили? Ратуша була символом Львова. У тому вигляді, що ми зараз бачимо Ратушу, вона збудована XIX столітті. До того часу була ренесансна будівля ХVІ століття, перед тим ще була будівля. Ратуша неодноразово горіла. Безумовно, що історія дуже цікава. А розкопки на більшій площі необхідно зробити. Бо це дасть нам чимало відповідей щодо історії Львова», – каже Ігор Смольський.

Мерія нехтує думкою науковців

Археологи та шанувальники Львова схиляються до думки, щоб проведені ними розкопки засклити і залишити для огляду.

Тим часом, у мерії планують включити цю частину у підземний туристичний маршрут, який опрацьовується у рамках програми добросусідства «Польща-Україна-Білорусь» і реалізується протягом 2 років.

У 2006 році мерія не дослухалась до порад науковців про те, щоб законсервувати найважливіші фрагменти археологічних розкопок, які тоді проводилися на площі Ринок. Тоді як наступне подібне дослідження стане можливим через півстоліття. А тим часом, на площі Ринок археологи знайшли бруківку XVII-XVIII століть, готичну споруду XV-XVII століть, яка не зафіксована на старих мапах. А ще визначили межі старого цвинтаря. Але цей древній Львів «поховали» під сучасною бруківкою, яка, до слова, була неякісно постелена і сьогодні майже уся вже надщерблена.

19 жовтня

Інші дати
Богдан Гаврилишин
1926 – видатний український економіст. Член Римського клубу, фундатор економічного форуму в Давосі. Багаторічний директор МІМ-Женева. Засновник Міжнародного Інституту Менеджменту в Києві.
Розгорнути
Народився Сергій Васильківський
(1854, м. Ізюм Харківської обл. - 1917) - український живописець, якого називали «поетом українського малярства». А ще про нього писали: «Васильківський у живописі – це Шевченко в літературі». До речі, саме Васильківському належать одні з найвідоміших портретів Кобзаря.
Розгорнути
Народився Ігор Свєшніков
(1915, м. Київ — 1995) – археолог, доктор історичних наук. Понад 20 років проводив розкопки на місці Берестецької битви, результати яких узагальнені в монографії "Битва під Берестечком". Автор монографій про культури шнурової кераміки та шаровидних амфор, путівника по заповіднику "Козацькі могили".
Розгорнути