За 20 років в українців значно змінилося ставлення до незалежності. Якби референдум про незалежність України проводився цього року, суверенітет підтримали б удвічі менше людей, ніж у 1991 році.
Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного Інститутом соціології Національної академії наук і фондом «Демократичні ініціативи».
З 1992 року соціологи щорічно опитували 1800 громадян України старше 18 років. Як розповіла директор фонду Ірина Бекешкіна, за 20 років у наших співвітчизників помінялося ставлення до незалежності. «Якби референдум про незалежність України проводився цього року, її підтримали б 47% українців проти 91% в 1991 році», — цитує Бекешкіну видання «Коммерсант-Украина».
За даними опитування, в 2011 році про розпад СРСР жалкують 47,4% українців, а в 1994 році число тих, хто бажав повернутися до Радянського Союзу, складало усього 17%.
Соціологи також зазначили, що до 2011 року українці стали більше терплячими. Якщо в 1998 році 60% опитаних заявили, що «терпіти скрутне становище неможливо», то в 2011 році 53% респондентів вважають, що становище важке, але терпиме.
«Ми відчували себе нещасними за будь-якої влади, про що говорять характеристики, які не міняються за роки незалежності: 47% вважають, що ми живемо в суспільстві шахраїв, 44% — в суспільстві політиканів, 36% — авантюристів», — розповіла Бекешкіна.
На думку опитаних, важливу роль в українському суспільстві відіграють мафія і кримінальний світ (39%), підприємці і бізнесмени (37%), лідери політичних партій (31%). При цьому роль робітників та інтелігенції, на їх думку, в житті суспільства порівняно з 1994 роком знизилася майже в два рази — з 16 до 9%.
Заступник директора Інституту соціології НАН Євген Головаха вважає, що в українському суспільстві присутня «двоїстість». «Населення прагне до європейської демократії, розуміє і цінує свої права. При цьому в країні домінує тіньовий сектор економіки, соціально-культурна сфера фінансується за залишковим принципом, а представники влади мають безмежні привілеї», — відзначив Головаха.
Політолог Андрій Окара вважає, що зміни споживчих настроїв українців — це світовий тренд, а ностальгія за Радянським союзом свідчить про невдоволення суспільством. «Це не прагнення назад у СРСР. Зрозуміло, що назад дороги немає. Це прагнення українців жити в ідеологічно побудованому і соціально захищеному суспільстві, а не в такому несправедливому, як зараз», — пояснив Окара.
