chrome firefox opera safari iexplorer

Депутати хочуть приватизувати Почаївську Лавру

07 вересня 2011 о 11:01

Депутат Тернопільської обласної ради Степан Барна ініціює звернення Тернопільської облради до Президента України Віктора Януковича та голови Верховної Ради України Володимира Литвина щодо недопущення приватизації української святині – Почаївської Лаври.

Про це власкору ЗІКу повідомив Степан Барна.

«Над релігійною святинею Тернопільщини нависла загроза стати об’єктом торгу. Народні депутати  Юрій Бут і Дмитро Шенцев подали у Верховну Раду законопроект під номером 9105 «Про Перелік пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» (щодо виключення з «Переліку» будівель Почаївської Лаври). Таким чином депутати пропонують дозволити приватизацію будівель монастиря. Поки що на сайті ВР цей законопроект не опубліковано.

Лише об’єднання та спільна боротьба дасть нам сили захистити своє, не допустити продажу Почаївської Лаври», – заявив депутат Тернопільської обласної ради.

15 вересня відбудеться сесія облради, де й буде зареєстровано звернення Степана Барни. Депутат також започатковує загальнообласний, а у перспективі – всеукраїнський рух протидії таким явищам торгівлі та неповаги до святинь «Українські святині – Українському народу!».

Довідка ЗІКу.

Споруди Почаївської Лаври перебувають у безкоштовній оренді на 49 років у монастиря УПЦ МП. Таке рішення було прийнято урядом Віктора Януковича у 2004 році.

У 2009 році Тернопільська облрада створила комісію з вивчення цього питання. Згодом облрада неодноразово зверталася до Кабміну скасувати рішення про передачу храмових споруд УПЦ МП. Однак порозуміння ні в уряді Тимошенко, ні в уряді Азарова тернопільські депутати не отримали.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути