chrome firefox opera safari iexplorer

Навесні у київському ботсаду зацвіте «Трояндовий струмок»

27 жовтня 2011 о 08:38

Унікальні ґрунтопокривні троянди та ялівець відтепер прикрашатимуть один із наймальовничіших куточків Національного ботанічного саду ім. М.М.Гришка НАН України. Саме тут відкрито нову експозицію рослин «Трояндовий струмок», яка стала частиною ландшафтного ансамблю разом із розарієм, гірським садом та ділянкою топіарного мистецтва.

Вже навесні відвідувачі зможуть помилуватися першим цвітінням квіткового «струмка». 15 сортів троянд обіцяють приголомшити своїм різнобарв’ям: білі, жовті, рожеві, червоні, бузкові, помаранчеві… Кожен тут зможе знайти свій улюблений відтінок «королеви квітів».

Для створення експозиції було висаджено 600 кущів троянд, період цвітіння яких триває з травня до листопада, та 160 кущів ялівцю загальною вартістю понад 200 тис. грн. Ці унікальні квіти родом з Канади і здатні витримувати до 30-ти градусів морозу.

Реалізувати задум спеціалістів ботсаду допомогли меценати – Асоціація благодійників України та компанія «Імперіал Тобакко» в Україні. Саме вони закупили унікальні рослини і силами своїх співробітників допомагали висаджувати їх та утеплювати ґрунт ділянки перед настанням зимових холодів.

Назву «Трояндовий струмок» експозиція отримала не випадково. У японській філософії спостерігання струмка – це сприйняття світу, його чистоти й краси. А візерунок, за яким висаджено троянди вздовж пагорбів нагадують саме струмок, що поєднує розарій та алею сакур.

«Для ботанічного саду надзвичайно важливо постійно оновлювати експозиції рослин, адже він не лише окраса Києва, але й осередок екологічного виховання та мислення. Експозиція «Трояндовий струмок» спонукає до прагнень зробити світ прекрасним, екологічно чистішим і безпечнішим для людини», — пояснила директор Національного ботанічного саду ім. М.М.Гришка НАН України Наталія Заіменко.

директор ботсаду Наталія Заіменко

Вона також нагадала, що ботсад на печерських пагорбах створювався за принципом відтворення особливостей природи різних республік СРСР. Нині ця ідея розширилась до створення експозицій «Сади світу», відвідуючи які кияни та гості столиці не лише насолодяться природою, але й поринуть в культуру, традиції та філософію того чи іншого народу.

Вже зараз відвідувачі можуть познайомитись з «Альпійським садом», в якому представлені особливості природи Австрії, Німеччини і Чехії та алеєю сакур. Найближчим часом також планується створення шотландського вересового саду, японського та китайського садів.

Майя Заховайко, «Рідна країна»

Фото автора

8 жовтня

Інші дати
Поліна Осипенко
1907 – українська військова льотчиця-рекордсменка, майор. Встановила 5 міжнародних жіночих авіаційних рекордів. З них найвідоміші – безпосадочні перельоти, здійснені 1938 р. за маршрутами: Севастополь–Архангельськ (на гідролітаку за 10 годин пройдені 2416 км), Москва – район Комсомольська-на-Амурі разом із В.Гризодубовою і М.Расковою (за 26 год 29 хв пройдені 6450 км). Герой Радянського Союзу.
Розгорнути
День юриста України
Указом Президента України № 1022/97 від 16-го вересня 1997-го року, професія юриста в країні отримала в національному календарі і своє професійне свято - День юриста, що відзначається тепер в Україні 8-го жовтня.
Розгорнути
Народився Володимир Свідзінський
(1885, с. Маянів, Вінницька область – 1941) – український поет, перекладач. Автор збірок поезій «Ліричні поезії», «Вересень», «Медобір».
В моїй уяві образ твій, Осяяний любов'ю і весною, Неначе сонячний навій, Обвинений блакиттю молодою. А імені твойого звук – Як огнекрилий мак у полю, Як зорні наспіви куколю, Як пахощі подільських лук. (Володимир Свідзінський)
Розгорнути
Народився Іван Піддубний
1871 – видатний український спортсмен-борець. Шестикратний чемпіон світу з боротьби, символ сили духу і тіла, пристрасний пропагандист чесності у спорті.
Розгорнути
1621 р. було підписано Хотинський мирний договір
Підписанням угоди закінчилася Хотинська битва 1621, в якій козацькі війська під проводом Петра Сагайдачного спільно з польськими військами розгромили османську армію, тим самим зупинивши завоювання Європи. Гетьман Петро Сагайдачний отримав у цій битві поранення, від якого згодом і помер.
Розгорнути

Новини Дивитися всі