chrome firefox opera safari iexplorer

У Львові розкопали скарб часів Австро-Угорської імперії

24 жовтня 2011 о 20:07

Археологи розкрили фундаменти наріжної кам’яниці на розі вулиць Краківська та Вірменська. Йдеться про будинок за адресою вул. Краківська, 12, або Вірменська, 10, перша згадка про який датується ще XVI століттям. Під час розчищення підвалів будинку археологи знайшли скарб монет, час заховання якого, вірогідно, можна віднести до початку Першої світової війни.

Про це 24 жовтня повідомила прес-служба Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України.

«Скарб ми знайшли у шарі ХІХ століття. Він був замотаний у тканину. Знайдений скарб – це 95 монет часів Австро-Угорської імперії, а точніше — періоду з 1892 до 1912 року. Серед них — дев’ять монет номіналом одна крона – це срібні монети, три – бронзові, решта – нікелеві. Скарб цікавий тим, що його заховали перед Першою світовою війною. Можливо, це свідчить про те, що люди відчували неспокійні настрої і ховали заощадження, – розповів Назар Войтович, науковий співробітник НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України, керівник розкопок.

Цікавим є факт, що, за інформацією львовознавця Ігоря Мельника (Ігор Мельник «Львівське середмістя»), саме в цій кам’яниці «мав свою бляхарську майстерню президент Королівського столичного міста Львова у 1907—1911 роках Станіслав Цюхцінський».

Дослідження на ділянці, що на розі вулиць Краківська та Вірменська, фахівців НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України проводять вже третій рік (ділянку досліджували у 2007 та 2010 роках). «Наразі ми відкрили західну сторону чотирьох будинків на вулиці Краківській, 6, 8, 10 і 12. Перші згадки про ці будинки датуються ще 1536 роком, однак за часів австрійської влади вони зазнали чимало перебудов, особливо підвальні приміщення та приміщення першого поверху», – розповів Назар Войтович. Нагадаємо, серед найцікавіших і найбільш несподіваних знахідок, які торік виявили на ділянці, – артефакти, що датуються давньоруським часом (кінцем ХІІ – початком ХІІІ ст,) – уламки кераміки, пряслиця із рожевого шиферу і фрагменти двох ножів.

Нині на ділянці, що відвели під готель, дослідили трохи менше 500 квадратних метрів із майже 1000 квадратних метрів, які планують дослідити. Наразі археологи дійшли до глибини 5 метрів 50 сантиметрів. Цьогорічні дослідження почались у серпні. Триватимуть вони, доки дозволить погода.

За словами археологів, віднайдені фундаменти наріжної кам’яниці збережені доволі добре.

«Найкраще вціліли фундаменти наріжного будинку на Краківській, 12. Зокрема у дуже доброму стані мощення підлоги, яке датується XVIIІ століттям. Тепер слово за проектантами готелю. Оскільки рештки мають значну наукову цінність і є візуально привабливими, ми будемо рекомендувати інвестору законсервувати їх і експонувати у підвальному приміщенні готелю, – розповів Олег Осаульчук, директор НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України.

Джерело: ZIK
Розділи: Громадянська Суспільство

29 березня

Інші дати
Марія Вольвач
1841 – українська поетеса, письменниця, громадсько-культурна діячка.
Розгорнути
Народилася Марійка Підгірянка
1891 – Марійка Підгірянка (Марія Ленерт-Домбровська) – українська поетеса, педагог. Авторка збірки поезій «Відгуки душі», поеми «Мати-страдниця», книжок для дітей «Вертеп», «Святий Миколай на Підкарпатській Русі», «Малий Василько», «Кравчиня Маруся», «Юркова мандрівка», «Зайчик і Лисичка», байок, казок, пісень, загадок.
«Спіть, діточки, спіть, Віченька стуліть ! Дрібен дощик стукотить, Вікнам казку гомонить… Дрібен дощик пада там, А тут тихо, тепло нам. При матусі рідненькій, У світличці чистенькій. Спіть, діточки, спіть. Віченька стуліть» (Марійка Підгірянка)
Розгорнути