chrome firefox opera safari iexplorer

У Львові розкопали скарб часів Австро-Угорської імперії

24 жовтня 2011 о 20:07

Археологи розкрили фундаменти наріжної кам’яниці на розі вулиць Краківська та Вірменська. Йдеться про будинок за адресою вул. Краківська, 12, або Вірменська, 10, перша згадка про який датується ще XVI століттям. Під час розчищення підвалів будинку археологи знайшли скарб монет, час заховання якого, вірогідно, можна віднести до початку Першої світової війни.

Про це 24 жовтня повідомила прес-служба Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України.

«Скарб ми знайшли у шарі ХІХ століття. Він був замотаний у тканину. Знайдений скарб – це 95 монет часів Австро-Угорської імперії, а точніше — періоду з 1892 до 1912 року. Серед них — дев’ять монет номіналом одна крона – це срібні монети, три – бронзові, решта – нікелеві. Скарб цікавий тим, що його заховали перед Першою світовою війною. Можливо, це свідчить про те, що люди відчували неспокійні настрої і ховали заощадження, – розповів Назар Войтович, науковий співробітник НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України, керівник розкопок.

Цікавим є факт, що, за інформацією львовознавця Ігоря Мельника (Ігор Мельник «Львівське середмістя»), саме в цій кам’яниці «мав свою бляхарську майстерню президент Королівського столичного міста Львова у 1907—1911 роках Станіслав Цюхцінський».

Дослідження на ділянці, що на розі вулиць Краківська та Вірменська, фахівців НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України проводять вже третій рік (ділянку досліджували у 2007 та 2010 роках). «Наразі ми відкрили західну сторону чотирьох будинків на вулиці Краківській, 6, 8, 10 і 12. Перші згадки про ці будинки датуються ще 1536 роком, однак за часів австрійської влади вони зазнали чимало перебудов, особливо підвальні приміщення та приміщення першого поверху», – розповів Назар Войтович. Нагадаємо, серед найцікавіших і найбільш несподіваних знахідок, які торік виявили на ділянці, – артефакти, що датуються давньоруським часом (кінцем ХІІ – початком ХІІІ ст,) – уламки кераміки, пряслиця із рожевого шиферу і фрагменти двох ножів.

Нині на ділянці, що відвели під готель, дослідили трохи менше 500 квадратних метрів із майже 1000 квадратних метрів, які планують дослідити. Наразі археологи дійшли до глибини 5 метрів 50 сантиметрів. Цьогорічні дослідження почались у серпні. Триватимуть вони, доки дозволить погода.

За словами археологів, віднайдені фундаменти наріжної кам’яниці збережені доволі добре.

«Найкраще вціліли фундаменти наріжного будинку на Краківській, 12. Зокрема у дуже доброму стані мощення підлоги, яке датується XVIIІ століттям. Тепер слово за проектантами готелю. Оскільки рештки мають значну наукову цінність і є візуально привабливими, ми будемо рекомендувати інвестору законсервувати їх і експонувати у підвальному приміщенні готелю, – розповів Олег Осаульчук, директор НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України.

Джерело: ZIK
Розділи: Громадянська Суспільство

24 травня

Інші дати
Кирило Стеценко
1882 – український композитор, хоровий диригент, культурний і громадський діяч, священик. Створив кобзарську школу; організатор мандрівних хорових капел, засновник музичної бібліотеки. Автор кантат, опер та ін.  
Розгорнути
100-річчя від дня народження Михайла Стельмаха
1912 – Михайло Стельмах – український письменник, драматург, фольклорист. Автор поетичних книжок для дітей, романів «Кров людська – не водиця», «Велика рідня», «Хліб і сіль» та ін.
Розгорнути
Народився Іван Нехода
(1910, с.Олексіївка, Харківська область – 1963) - український поет, письменник, журналіст. Збірки: «Початок пісні», «Тобі, кохана» та ін.
«У лісі, лісі темному, Де ходить хитрий лис, Росла собі ялинонька І зайчик з нею ріс.» (Іван Нехода)
Розгорнути
Народився Олександр Богомолець
(1881, м. Київ – 1946) - відомого українского патофізіолога, основоположника школи патофізіологів.
Розгорнути

Новини Дивитися всі