Українське телебачення розміняло сьомий десяток. 5-го листопада з Києва вперше транслювали кіно на блакитні екрани. Прем'єра трохи не вдалася.

Песики догори дриґом. Із них 5-го листопада 1951-го і починалося українське телебачення. Через ейфорію першого ефіру — неправильно встановили плівку. Помилку телевізійники помітили лише за кілька хвилин. Глядачі перевернутого кіно не побачили, бо ефір був пробним. Справжнє телебачення розпочалося наступного дня.

Навіть звичайна програма телепередач тоді вражала більше, ніж блокбастери зараз.

В Ірини та Діни сьогодні теж свято. 60 років від дня появи першого телевізора в їхній сім'ї. Кожен перегляд, пригадують, був сімейною подією.

Герої екрана, пригадує киянин Микола Капустенко, були недосяжними кумирами. А сам телевізор здавався вершиною інженерної думки. Зараз, каже, і згадувати смішно.

На той час у столиці було трохи більше шестиста таких апаратів. Тому, хизується, відчував себе керівником кінотеатру.

«Кімната була 20 метрів. Меблі особливої не було. А телевізор стояв. Так у мене кінотеатр. Йдуть зі своїми стільцями. Діти на підлогу сідали».

І досі пам'ятає: телебачення стало безкоштовним квитком у світ розваг. На екранах — футбольні матчі, репортажі з виробництва та навіть театральні вистави у прямому ефірі.

У 1968 році українське телебачення стало кольоровим. Щоправда більшість глядачів про це й не здогадувались. Вони бачили все чорно-білим, адже кольоровий телевізор був надзвичайною рідкістю.

Та з кольором чи без, каже Микола Іванович, навіть через 60 років телебачення все так само вражає. Одна біда, часто крутять бойовики і...

«...цей секс. Мені соромно зі своїми внуками коло телевізора сидіть! Ви розумієте!»

Але, на щастя, каналів тепер не один, як колись. Тому завжди можна знайти щось до душі.

Нагадаємо, президент Віктор Янукович у своєму відеозверненні з нагоди 60-річчя українського телебачення, сказав, що 2015 року українське телебачення повністю перейде на цифрове мовлення.