chrome firefox opera safari iexplorer

Київська фан-зона Євро-2012 буде найбільшою у Європі

09 грудня 2011 о 10:57

Київська фан-зона Євро-2012 буде найбільшою не лише в Україні, а й у Європі. Про це повідомив заступник голови КМДА Анатолій Голубченко.

«Для того, щоб робота з організації головного місця дислокації футбольних фанів була проведена якісно, ми провели конкурс, який виграло ТОВ „Холідей Сервіс“. Це компанія, яка має великий досвід в організації та проведенні масових заходів. Тож тепер, спільними зусиллями, ми розпочнемо вже конкретну реалізацію наших задумів та вимог УЄФА стосовно майбутньої фан-зони Києва», - розповів Голубченко.

За словами начальника Головного управління підготовки та проведення Євро-2012 Тетяни Слишик, фан-зона вміщуватиме понад 70 тисяч уболівальників.

Крім того, планується, що основні входи до неї будуть з боку Бессарабської площі та метро Хрещатик, також передбачені запасні виходи по всьому периметру фан-зони.

«На її території встановлять 3 великі екрани, один з яких буде розміром 140 м кв, інші два – по 80 м кв. Крім того, у фан-зоні встановлять 76 палаток, де вболівальники зможуть харчуватися.

Буде передбачена VIP-зона, а також місця, відведені для інвалідів і представників ЗМІ. Працюватиме фан-зона з 12 години дня до опівночі. Орієнтуватися гостям столиці у фан-зоні допомагатимуть 300 волонтерів», – розповіла Слишик.

До того ж, у фан-зоні буде детально розписано розважальну програму та розклад трансляції матчів.

16 жовтня

Інші дати
Народився Петро Григоренко
(1907, с.Борисівка, Запорізька область - 1987) – радянський генерал-майор, правозахисник. Виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів. У 1964 за легальну правозахисну діяльність розжалуваний у рядові і позбавлений всіх державних відзнак, перебував у радянських тюрмах, таборах.
Розгорнути
Народився Олександр Митрак
(1837, с.Плоске, Закарпатська область – 1915) – український (русинський) письменник, фольклорист і етнограф. Поезії, етнографічні нариси присвячені життю, побуту та звичаям закарпатських горян («Домашній быт угро-русского крестьянина», «Сенокосы в угро-руссов», «Народная свадьба угорских русинов»). Видав «Русско-мадьярскій словарь» та «Мадьярско-русскій словарь».
Розгорнути

Новини Дивитися всі