chrome firefox opera safari iexplorer

Рада дозволила продати Юсупівський палац

16 січня 2012 о 17:57

Більшість Верховної Ради проголосувала за виключення зі списку заборонених до приватизації об’єктів Юсупівського палацу в Криму.

Про це пише БЮТівець Сергій Терьохін у статті для «Української правди».

Він зазначає, що в останній день сесії більшість підтримала урядову програму приватизації державної власності.

«Перед фінальним голосуванням депутат Бондар, який представляє закон, запропонував підтримати нову правку, якої і в помині не було в першому читанні», — стверджує Терьохін.

При цьому він нагадав що це заборонено статтею 116 закону про Регламент.

Юсупівський палац був побудований восени 1910 року за проектом видатного архітектора Миколи Краснова.

Корєїзськой маєток належав князю Феліксу Юсупову, графу Сумарокову-Ельстон, генерал-губернатору Москви. Спадкоємцем маєтку став Фелікс Юсупов-молодший, чиє ім`я увійшло в історію у зв`язку з участю у вбивстві Григорія Распутіна в грудні 1916 року.

У 1920 році палац був націоналізований. Там був організований будинок відпочинку для вищого керівництва ГПУ, потім НКВД. Організатор і перший голова ВЧК Фелікс Дзержинський із задоволенням відпочивав тут в 1925 і 1926 роках.

Сталін облюбував Юсупівський палац ще перед Другою світовою війною, приїжджав сюди на відпочинок і після перемоги. Сталін зробив цю будівлю своєю резиденцією і офіційним місцем перебування радянської делегації під час знаменитої Ялтинської Конференції.

У 1993 році Юсупівський палац (колишня держдача СРСР № 4) було повернено до державної власності України і практично негайно передано в оренду приватній фірмі. Тепер термін оренди закінчився.

28 серпня

Інші дати
Яким Запаско
1923 – український книгознавець, доктор мистецтвознавства, фахівець з історії друкарства України. Фундаментальна праця – «Пам’ятки книжкового мистецтва. Українська рукописна книга».
Розгорнути
Віра Свєнціцька
1913 – Віра Свєнціцька – український мистецтвознавець, дочка українського філолога-славіста й мистецтвознавця Іларіона Свєнціцького.
Розгорнути
Володимир Кміцикевич
1863 – Володимир Кміцикевич – український лексикограф, перекладач, педагог. Уклав «Німецько-український словар», «Грецько-український словник». Переклав драму «Вільгельм Телль» Ф. Шиллера, «Платонову оборону Сократа» тощо.
Розгорнути
Народився Дмитро Загул
(1890, с.Мілієве, Чернівецька область - 1944), український поет-символіст, літературознавець, критик, публіцист, перекладач, педагог, громадський діяч. Автор збірок віршів «З зелених гір», «На грані». Переклав українською мовою другу пісню «Енеїди» Вергілія, сатири Горація та ін.
«Не сумуй, душе зболіла, І не плач, не голоси! Час узятися до діла, Най не линуть марно дни» (Дмитро Загул)
Розгорнути

Новини Дивитися всі