chrome firefox opera safari iexplorer

В Україні зривають лекції німецького історика про Бандеру і УПА?

28 лютого 2012 о 13:44

Лекції німецького історика з польським корінням Ґжеґожа Россолінського-Лібе про Бандеру, ОУН-УПА у Дніпропетровську не відбудуться.

Проведення цих же лекцій у Києві наразі під питанням.

Про це «Історичній Правді» повідомив керівник представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні Кирило Савін.

«Представництво Фонду Бьолля, Німецька служба академічних обмінів та посольство ФРН в Україні вже більше року проводять програму, в рамках якої організовують виступи європейських науковців, що займаються історією України, — сказав Савін. — На чергову лекцію було запрошено німецького історика з польським корінням Ґжеґожа Россолінського-Лібе. Тема його дисертаційного дослідження присвячена Степану Бандері та ОУН і УПА».

За словами керівника фонду, на етапі підготовки до заходу кілька впливових інституцій під різними приводами відмовилися надати майданчик для виступу Россолінського-Лібе: «серед причин були закиди у ненауковості, скандальності і конфліктному потенціалу заявленої теми», а також в «українофобії» німецького історика.

«У Дніпропетровську були чіткі домовленості з двома майданчиками, — зазначив Савін. — І раптом, знов абсолютно несподівано для нас, Національний гірничий університет без обґрунтування відмовив, буквально за день до заходу. Другий майданчик, Всеукраїнський центр вивчення Голокосту „Ткума“, пояснив свою відмову тим, що вони не хочуть політизувати історію Другої світової війни».

Савін зазначив, що, за даними фонду, до цих відмов нібито причетні представники партії «ВО „Свобода“, які телефонували і вимагали не проводити заходи за участю Россолінського-Лібе.

„Чи справді це були представники цієї партії — невідомо, — підкреслив Савін. — Ми вважаємо неприпустимим втручання політиків в академічні дискусії. Як організатори лекцій ми не завжди поділяємо всі тези наших доповідачів, але із задоволенням хотіли б почути фахову критику тез Россолінського-Лібе“.

Представник фонду також сказав, що проведення лекцій німецького історика в Києві наразі під питанням.

Нагадаємо, що лекції Ґжеґожа Россолінського-Лібе »Степан Бандера: життя українського революційного ультранаціоналіста та пам'ять про нього, 1909—2009 рр." і «ОУН-УПА та етнічне й політичне насильство в Західній Україні, 1939—1950 рр.» мали відбутися у Дніпропетровську сьогодні і завтра (27 і 28 лютого) .

В Києві ці ж лекції заплановані на 29 лютого і 1 березня. На них просять реєструватися зазделегідь і приходити з посвідченням особи.

Тим часом канадський історик Іван-Павло Химка, який був науковим керівником Россолінського-Лібе, написав у своєму Фейсбуку, що отримав сьогодні дзвінок від Ґжеґожа: «Він повідомив, що перебуває під захистом німецького посольства після того, як у квартиру, де він зупинився у Києві, почали надходити дзвінки з погрозами».

Ґжеґож Россолінський-Лібе - випускник Університету Гамбурга. Він пише дисертацію«Степан Бандера: життя українського фашиста і пам'ять про нього (1909—2009)».

Розділи: Суспільство

16 квітня

Інші дати
Феодосій Федченко
1911 –  український метролог, фізик-експериментатор. Створив найточніший маятниковий годинник – астрономічний годинник Федченка (АГФ), яким оснащено більшість обсерваторій, станцій метро і телецентрів країн колишнього СРСР.
Розгорнути
Народився Борис Возницький
(1926, с. Ульбарів Рівненської обл. - 2012) - український мистецтвознавець, академік Української академії мистецтв, Герой України, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, заслужений працівник культури України та Польщі, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ), доктор honoris causa.
Розгорнути
Народилася Христина Алчевська (Журавльова)
(1841, м.Борзна Чернігівська область – 1920) - український педагог, організатор народної освіти, популяризатор української мови, народної пісні, творчості Тараса Шевченка. У своїй садибі у Харкові у 1899 році встановила перший у світі пам»ятник Тарасу Шевченку.
«Людина, яка в час масової безграмотності, працю задля просвіти народу зробила девізом свого життя і залишилася вірною тому девізові”. (Микола Сумцов про Христину Алчевську)
Розгорнути