22 березня 2012 року виповнюється 170 років від дня народження Миколи Лисенка (1842—1912) — видатного українського композитора, диригента, піаніста, педагога, громадсько-освітнього діяча, основоположника української національної класичної музики.
Творчість Миколи Лисенка надзвичайно плідна і багатогранна: від опер до обробок українських народних пісень, від монументальних хорів до вишуканих фортепіанних мініатюр. Вона несе ознаки беззаперечного новаторства, збагативши українську музику неіснуючими в ній доти формами і жанрами Це, зокрема, різні типи опер, кантати, кількачастинний хор напівоперного плану, драматичний монолог, вокальний цикл.
Він вважається засновником українського музичного мистецтва. У цьому сенсі велику цінність представляє як музична, так і етнографічна спадщина митця. Лисенко — автор опер «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Тарас Бульба», «Енеїда», дитячих опер «Коза-дереза», «Пан Коцький», «Зима і Весна», оперети «Чорноморці», які стали основою українського національного оперного мистецтва.
Важливе місце в творчості Миколи Лисенка займає постать Тараса Шевченка. Ним написана музика до «Кобзаря», «Радуйся, ниво неполитая», «Б'ють пороги», «Гайдамаки», «Іван Гус» тощо. Етнографічна спадщина Лисенка включає запис весільного обряду (з текстом і музикою) у Переяславському повіті, запис дум і пісень кобзаря О.Вересая та багато іншого.
Всупереч діючому Емському указу 1876 року, який забороняв також друкування українською мовою текстів до нот, Микола Лисенко принципово користувався рідною мовою. В своїх численних хорах і солоспівах він звертався переважно до українських авторів (І.Франко, Леся Українка, О.Олесь, О.Кониський та ін.), а коли брав за основу вірші інших — наприклад, Г.Гейне чи А.Міцкевича, то обов’язково в перекладах, здійснених М.Старицьким, Лесею Українкою, М.Славинським, Л.Старицькою-Черняхівською.
Микола Лисенко завжди був у центрі музичного і національно-культурного життя Києва, де з 1869 року жив і працював. Він — організатор, активний учасник більшості діючих на той час у Києві музичних та літературних гуртків, виступає з концертами як піаніст, організовує хори, концертує з ними у Києві і по всій Україні. З 1908 по 1912 рік був головою ради правління «Українського Клубу».
У 1903 під час святкування ювілею (35-річчя творчої діяльності М.Лисенка) його друзі організували збір коштів на видання творів композитора та купівлю для його родини житла. Слід зазначити, що сім’я Лисенка орендувала квартиру, зараз у ній знаходиться Будинок-музей М.В.Лисенка.
Однак, Микола Віталійович використав подаровані кошти на організацію Музично-драматичної школи, яка почала працювати восени 1904 року і стала першим українським навчальним закладом, де надавалась вища музична освіта за програмою консерваторії.
Помер великий композитор 6 листопада 1912 року. Його похорон перетворився на могутню патріотичну демонстрацію українців, зібравши десятки тисяч небайдужих.
Зауважимо, що 2012 року випадає ще одна дата — 100-річчя з дня смерті Миколи Лисенка.
Підготовка до ювілею на державному рівні
У жовтні минулого року парламентом була ухвалена Постанова, яка передбачала відзначення 170-річчя з дня народження Миколи Лисенка на державному рівні.
У ній Кабінету Міністрів, зокрема, рекомендувалося передбачити видання повного академічного зібрання творів Миколи Лисенка та випуск серії компакт-дисків з творами композитора. А також вжити заходів щодо забезпечення ремонту, оновлення експозицій і належного функціонування Будинку-музею Миколи Лисенка у м. Києві.
Державному комітету телебачення і радіомовлення України було рекомендовано організувати показ тематичних теле- і радіопередач про цю видатну постать, а Національному банку України — виготовити і ввести в обіг ювілейну монету, присвячену 170-річчю з дня народження Миколи Лисенка…
Прикро, що останнє академічне видання творів М.В. Лисенка датоване 1953 роком і сьогодні вже є раритетом. На думку фахівців, через віяння часу, до цього зібрання не ввійшло багато творів митця.
За ініціативи небайдужих час від часу виходять деякі книги, однак велика кількість підготовленого матеріалу, припадає пилом через відсутність фінансової підтримки.
Сьогодні в жодній книгарні не можна знайти нотних партитур чи якісної дискографії творів Миколи Лисенка.
Відзначення у Львові
Для львівської консерваторії ювілей Миколи Лисенка – особливо важливе свято. Ректор Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка розповів, що 170-річчя патрона музичного закладу відзначатимуть цілою низкою заходів.
Свято розпочнеться у дворі академії, де буде освячено камінь для будівництва каплички святого Миколая (початок о 12:30). Цей святий став символом творчої праці академії. Ця капличка буде побудована на благодійні кошти.
Наступного дня у музичній академії імені Миколи Лисенка відбудеться наукова конференція, присвячена 170-річчю від дня народження геніального композитора. На Урочистій академії силами студентів вокального факультету і колективу оперної студії буде здійснена постановка опери «Ноктюрн».
22 березня Львівська обласна філармонія готує урочисту академію з нагоди 170-річчя з дня народження видатного українського композитора.
Так, о 18.00 в Урочистій академії з нагоди ювілею візьмуть участь: народна артистка України Людмила Посікіра, заслужені артисти України Етелла Чуприк, Оксана Рапіта, Орест Сидір, Олег Лихач, лауреати міжнародних та всеукраїнських конкурсів, а також капела бандуристів ЛНМА ім. М. Лисенка, хор студентів ЛНМА ім. М. Лисенка, хор оперної студії та симфонічний оркестр оперної студії ЛНМА ім. М. Лисенка. Із словом про композитора виступить доктор мистецтвознавства, професор, завідувач кафедри історії музики Любов Кияновська.
Але святкування триватимуть й надалі. 25 березня о 18:00 на концерті «Перлини української класики» виступить примадонна оперної сцени, неперевершена Вікторія Лук’янець, а також Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії та Камерний хор «Глорія» під диригуванням Володимира Сивохіпа. Прозвучать арії і сцени з опер Миколи Лисенка, популярні романси, пісні на слова Тараса Шевченка. Співачка Вікторія Лук’янець спеціально підготувала оперний репертуар Лисенка, а також його романси, які вперше виконають на філармонійній сцені.
Також вперше прозвучать фрагменти з не менш відомої опери Миколи Лисенка «Енеїда», фрагменти творів «Наталка-Полтавка», «Різдвяна ніч», «Тарас Бульба».
Наостанок пропонуємо Вам послухати кілька творів цього видатного композитора (з аудіопроекту «Головні пісні та мелодії України»):
М. Лисенко, О. Косинський «Молитва за Україну»
М. Лисенко, обр. Я. Орлова. Марш «Богдан Хмельницький»
Підготувала Юлія Царенко, «Рідна країна»
