22 березня у Києві стартувала кампанія проти «комендантської години» в гуртожитках.
Студенти столичних вишів обіцяють до кінця навчального року добитися права приходити в гуртожиток у будь–яку пору доби. Попри те, що міністр освіти і науки Дмитро Табачник запевняв, що написав відповідного листа ректорам ВНЗ, а відтак чергові гуртожитків більше не перешкоджатимуть студентам приходити після опівночі, насправді все залишилося, як і було.
«Пан міністр озвучив гасло про забезпечення цілодобового доступу до місць проживання саме тодi, коли проштовхував новий проект Закону «Про вищу освіту». Утім насправді все залишилося, як і досі: щоб потрапити додому після 12–ї години ночі, треба наперед домовитися з вахтером, заплативши в середньому «таксу» — 20 гривень», — каже «Україні молодій» активіст студентської профспілки «Пряма дія» Андрій Мовчан.
За його словами, у Європі практика, коли кожен студент має власний ключ від вхідних дверей до гуртожитку, давно не нова.
«Приміром, у Німеччині студенти можуть узяти спальний мішок і всю ніч навчатися у студентській бібліотеці, не кажучи про те, щоб будь–коли зайти у власне помешкання. Лист міністра Табачника мав суто декларативний характер. Цим документом не можна зобов’язати ректорів дати вказівку комендантам гуртожитку, тому нині ми вимагаємо, аби цю норму закріпили в положенні «Про гуртожитки», яке затверджує МОН. Маємо гарний приклад Сімферополя, де студенти тамтешнього вишу, попри тиск адміністрації і навіть студради, таки добилися виконання їхніх вимог», — додає Андрiй Мовчан.
