chrome firefox opera safari iexplorer

В Україні — черговий «шкільний» скандал

28 березня 2012 о 10:56

Черговий шкільний скандал. Батьки учнів четвертого класу з українською мовою навчання Луганської середньої загальноосвіт­ньої школи I—III ступенів №20 стверджують, що днями їх поставили перед фактом: якщо до 1 вересня в класі не набереться достатня кількість бажаючих навчатися державною мовою (нині в ньому 16 дітей), учнів доведеться перевести до іншої школи або ж записати до російськомовних класів. «Завуч початкових класів Олена Галицька заявила, що українського класу в школі не буде, що батьки повинні змиритися з цим і змінити ставлення до цієї теми. Ми хочемо, щоб наші діти навчалися українською мовою. Але коли в навчальний заклад приходять батьки, які хочуть, щоб дитина навчалася в україномовному класі, в підсумку дирекція записує дітей у російський, переконуючи, що україномовний клас не набереться», — розповіла Агентству регіональних новин мати четвертокласниці Олена Шамрай.

Насправді ж, пояснюють в управлінні освіти та науки Луганської облдержадміністрації, дирекція не має права закрити український клас. А заяви батьків тут вважають, швидше, емоційними. «Очевидно, сторони не так зрозуміли одна одну, — пояснює «УМ» начальник управління науки та освіти Луганської ОДА Ірина Цимбал. — Школа №20 на доброму рахунку, а клас є в сітці тих, на які виділено фінансування, тому закрити його не можуть апріорі, оскільки на нього виділено кошти з державного бюджету».

За словами Ірини Іванівни, батьків лише попередили, що клас потрібно наповнювати. І робити це слід спільними зусиллями — дирекції школи і батьків. «Сам навчальний заклад, за законом, не може відмовити у виборі школи і класу для навчання. Зі слів директора школи, я зрозуміла, що батькам запропонували разом розмістити оголошення в пресі й на телебаченні про набір до україномовного класу. Декілька років тому міськрада Луганська ухвалила рішення, згідно з яким у класі не може навчатися менше 25 учнів. Утім ситуація по області свідчить: у деяких селах кількість учнів становить навіть п’ять осіб у класі, попри це їх ніхто не закривав і не буде. Однак це не означає, що, приміром, згаданий клас не треба намагатися доукомплектувати. Утім як і те, що, якщо цього зробити не вдасться, його закриють. Швидше, йдеться про домисли батьків. На що я можу компетентно заявити: питання про закриття українського класу навіть не розглядається».

У тому, що питання закриття класу не стоїть, переконує і директор школи №20 Ірина Приходько. «Так, ми справді запропонували батькам або допомогти з наповненням класу, або перевести дітей у прекрасну українську гімназію, яка розташована за 500 метрів від нашої школи, — пояснює «УМ» Ірина Михайлівна. — Це далеко не єдиний клас у нашій школі з державною мовою навчання: є і п’ятий, і шостий, і цього року навіть випускний — одинадцятий. Наша школа приділяє достатньо уваги державній мові. Приміром, лише в минулу п’ятницю у нас відбувся творчий вечір на тему читання поезії Ліни Костенко. І, повірте, як учні 11–го класу з російською мовою навчання так і 11–го класу з українською мовою навчання читали українські вірші на рівних. Тема, що нині постала, є швидше штучно роздутою. Державна мова в нашому навчальному закладі перебуває на належному рівні».

19 листопада

Інші дати
День працівників гідрометеорологічної служби
Державна гідрометеорологічна служба, яка функціонує у складі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, відіграє ключову роль в отриманні даних про поточні та очікувані гідрометеорологічні умови, сучасний клімат, його можливі коливання та зміни в майбутньому, прогнозування та попередження стихійних гідрометеорологічних явищ.
Розгорнути
День скловиробника
Професійне свято працівників скляної промисловості не випадково збігається з днем народження видатного російського вченого М. В. Ломоносова. Михайло Ломоносов був творцем хімічного виробництва глазурі, скла, порцеляни. Розробив технологію і рецептуру кольорового скла, які він використовував для створення мозаїчних картин. Винайшов порцелянову масу.
Розгорнути
День пам’яті Петра Дорошенка
(1627, м. Чигирин, Черкаська область – 1698) – визначний український державний, політичний та військовий діяч, гетьман України (1665 – 1676). Провів ряд важливих реформ, створив постійне 20-тисячне військо, встановив на українському кордоні нову митну лінію і почав карбувати власну монету. Стратегічною метою всієї внутрішньої і зовнішньої політики - було об'єднання під своєю владою Лівобережної і Правобережної України.
Розгорнути
Народлася Катря Гриневичева
(Катерина Василівна Гриневич; 1875, м.Винники, Львівська область - 1947) – українська письменниця, громадська діячка. Автор збірки новел «Непоборні», повістей «Шоломи в сонці» та «Шестикрилець». Померла 25 грудня 1947 р. в Німеччині, у Берхтесґадені, Баварія, похована там же.
Розгорнути

Новини Дивитися всі