chrome firefox opera safari iexplorer

Громада Переяслава-Хмельницького вшанувала пам’ять Михайла Сікорського

23 травня 2012 о 08:47

17 травня у Переяславі-Хмельницькому, напередодні Міжнародного дня музеїв, було відкрито меморіальну дошку на честь Героя України, почесного директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Михайла Івановича Сікорського.

Місцем для її встановлення було обрано будинок по вулиці Ковальський, де він прожив значну частину свого життя і де помер 27 вересня минулого року.

Важливим чинником у проведенні заходу стала меценатська участь у ньому переяславської родини Володимира та Галини Реп, на кошти яких було замовлено пам’ятний знак.

Участь у відкритті узяли представники адміністрації НІЕЗ «Переяслав», офіційні особи районної та міської адміністрацій.

На відкритті меморіальної дошки була присутня племінниця М.І. Сікорського Валентина Іванівна Сікорська, друзі, знайомі, однодумці та небайдужі мешканці міста.

Михайло Іванович Сікорський був не лише творцем переяславських музеїв. Для своїх колег та міської громади він залишився прикладом людини невтомної праці, для якої були неважливі матеріальні блага, ентузіастом своєї справи.

Його життя – це приклад відданого служіння на користь держави та людей. Пам’ять про патріарха музейної справи та його внесок в українську культуру є важливою складовою не лише для громади Переяслава-Хмельницького, а України та українців загалом.

Громадська культурно-просвітницька організація «Переяславський Скарб»

«Рідна країна»

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути