chrome firefox opera safari iexplorer

Київський метрополітен продовжує дивувати помилками. ФОТО

14 травня 2012 о 11:48

Київський метрополітен не вміє вчитися на власних помилках. Це доводять нові безграмотні таблички. При тому що на цей раз переправили правильний надпис на неправильний.

Таблички на станції «Хрещатик» про час роботи переходу на станцію «Майдан Незалежності», які спочатку були написані з помилками, а згодом виправлені, тепер знову жахають безграмотністю.

На них – одна й та ж помилка. Фразу «перехід дозволено з 6.30до 12.30» переклали як «entrance permitted from 6.30 until 12.30».

Спочатку написали взагалі якусь маячню. Фото зроблене 6 квітня

Спочатку написали взагалі якусь маячню. Фото зроблене 6 квітня

Невідомо, хто робив переклад для столичної підземки, але навіть Google translate пропонує правильний варіант «from … to».

Однак згодом виправили. І стало правильно. Фото зроблене 10 квітня

Про те, як правильно писати розповіла вчитель англійської в одній зі столичних шкіл Анна.

«Дуже дивно, як так може бути? Я взагалі не розумію, чому така ситуація виникає. Невже важко знайти людей, які гарно володіють мовою і проконсультуватися? Є правила. Перекладачі точно їх знають. Коли говоримо про час, то правильно from… to. Взагалі то, можна і from… till сказати. Але це розмовний варіант», — прокоментувала Анна.

За місяць до євро надпис знову став безграмотним. Фото зроблене 14 травня

Як відомо, нові вказівники у підземці також були написані з купою помилок.

А автомати для жетонів «видавали» образливе «you shell» (ти мушля) замість you shall (вам треба).

У цей час столичні активісти готові місту подарувати готову схему навігації та орієнтування і допомогти з перекладом, однак від них київська влада відмовляється.

Як відомо, в адміністрації метро помилкам не дивуються. Мовляв, перекладом займалось бюро перекладів, а вони самі перевірити на помилки не можуть, бо не досконало знають англійську.

У метро також відзначили, що всі витрати щодо виправлення помилок візьме на себе фірма, яка займалась перекладом,бо це передбачено в договорі. Загалом, кажуть, для підземки виготовили 180 різних табличок на мільйон гривень.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути