Тривимірна творчість українського митця Руслана Найди представлена цими днями в одній із берлінських галерей в рамках виставки «Україна – герої, легенди та сказання» до святкування 20 річниці встановлення українсько-німецьких дипломатичних відносин.
«Це те, що шокує, те, що виходить за рамки нашого повсякдення, і те, що пробуджує в нас дар уяви, даний нам Богами. Коли тебе щось зачіплює, вибиває з сірої і повсякденної рівноваги», – розповідає про свій сюрреалістичний світ скульптор, художник Руслан Найда.
Його захоплюючий стиль фольклорного сюрреалізму ґрунтується на світоглядних образах дохристиянської давньоруської традиції, сповненою тисячолітніми символами Трипільської культури. Автор численних скульптур та меморіалів, серед яких меморіальна дошка Олесю Гончару, меморіал героям Чорнобиля в Україні, працює як у Києві, так і в Америці, де він провів 12 років свого життя.
Образи Найди – це переплетіння, наче давньоукраїнська в’язь, тіл, думок, створінь, що динамічно рухаються у графічних, кольорових та об’ємних вимірах. Берлінська експозиція представляє більше ніж 30 робіт – графіку та скульптуру. Одна з центральних міфічних фігур експозиції залізна «Птаха – Слава».
«Я дуже у захваті, без тями від амазонок, козачок. Мені пощастило бути одруженим із козачкою. І взагалі це в нашій історії такий… не розкрита ніша. Що таке козачка? Мабуть мало хто знає, що козачка у нас на козацькій Україні могла сама свататись до хлопця і не привиди Господи їй відмовити. Коли козака вели за якусь провину до страти, козачка могла підійти і сказати, я хочу за нього заміж вийти. Його милували і не страчували з тим, щоб він заводив козацьку сім’ю», – розповідає скульптор.
Надихає Найду його жінка, козачка Леся Гончар, онука видатного українського письменника. Нещодавно подружжя видало спільний «Козацький роман».
Зародження митця
Та захоплюватись українською мовою, занурюватись у праслов’янську культуру пращурів митець почав, коли став студентом художнього інституту в Києві у 80-ті роки. Бо українською мовою син військовослужбовця, чиє дитинство проходило на полігонах, де батько випробовував підземні ядерні вибухи, не спілкувався. Із 1988 року, беручи участь у розкопках Трипільської культури на Черкащині, дев’ятикласник Найда побачив усю велич, глибину та безмежність світогляду далеких пращурів і не зачаруватись нею просто не міг.
«Ще до того, як поступити в художній інститут, я перший рік, не поступивши туди, пішов працювати в морг, щоби вивчити анатомію. Це при медичному університеті є таке місце, де студенти вивчають наочно тіла, м’язи. І я мав щастя рік із трупами працювати, вивчати, і зараз, маючи цю анатомію в моєму фольклорному сюрреалізмі, воно мені дуже допомогло», – розповідає художник.
За словами митця, цей надрив, коли ти десь на межі чогось із чимось, коли ти закручуєш цю форму, як пружину, і можеш стискати її до певної точки, вона акумулює в собі стільки енергії, що розігнувшись получає дуже багато сили. Саме такий принцип митець використовує, створюючи свої скульптури.
Україні потрібен гетьман – митець
Творчий козак Найда, повернувшись з Америки та зустрівши своїх побратимів, заснував у 2006 році об’єднання «Нова Січ». Як пояснює митець, це об’єднання творчого козацтва, яке спрямовує свою діяльність на формування нової української ментальності. На думку скульптора, в Україні велика проблема з лідером і лідер цей має бути як у козаків.
«Якби був такий, як у козаків, вибирався гетьман чи отаман, бо дуже мало хто хотів бути отаманом, тому що ти десь спіткнувся, десь неправильне рішення прийняв, тебе одразу в Дніпро води попити, ну топили або вбивали. Тому той отаман-президент, який би повинен бути в козацькій Україні, він повинен би відповідати за свою політику, за наслідки своєї політики своїм життям, всім своїм майном і майном своєї родини», – вважає Руслан Найда.
Якщо ми хочемо вижити як нація, Україна має бути козацькою державою, зазначає він. При цьому будувати своє майбутнє, знаючи і розуміти своє минуле. Саме до такого розуміння, до такої дискусії минулого і сьогодення спонукають скульптурні та графічні витвори унікального митця.
